Зміст статті
Спринклерна система пожежогасіння
Принцип роботи, види та нормативні вимоги
Спринклерна система пожежогасіння – це автоматична водяна (або пінна) система протипожежного захисту, яка самостійно виявляє осередок загоряння та гасить його розпиленою водою. Головна особливість системи полягає в локальності дії: вона спрацьовує виключно над місцем пожежі, мінімізуючи збитки від залиття водою сусідніх приміщень.
Система вирішує конкретну задачу: загасити або стримати розвиток пожежі на ранній стадії, поки вона займає невелику площу, і дати людям час на евакуацію. Це особливо критично для об’єктів, де пожежа може швидко поширюватися по горючих матеріалах або товарних запасах – склади, торговельні центри, виробничі цехи, паркінги, готелі.
Принцип роботи спринклерної системи
Основою спринклерної системи є мережа трубопроводів, розташована під стелею приміщення, в яку вмонтовані спеціальні насадки – спринклерні зрошувачі. Кожен зрошувач має термочутливий елемент – скляну колбу з рідиною, що розширюється при нагріванні, або легкоплавкий замок.
Процес спрацювання виглядає так:
- У звичайному стані трубопроводи знаходяться під тиском води (або стисненого повітря).
- Отвір спринклера закритий термочутливою скляною колбою з рідиною.
- При підвищенні температури в приміщенні до критичної позначки (зазвичай 68 °C, 79 °C або 93 °C), рідина в колбі розширюється і руйнує колбу.
- Вода під тиском виривається назовні, вдаряється об дефлектор [1] зрошувача і розпилюється над осередком пожежі.
- Падіння тиску в системі фіксується вузлом управління, який автоматично запускає основні пожежні насоси для безперебійної подачі води.
Переваги та недоліки спринклерних систем
Спринклерна система – це класика пожежної безпеки, але вона має свої чіткі межі ефективності.
Переваги:
- Безпека для людей: вода не становить загрози для персоналу чи відвідувачів, евакуація може проходити паралельно з гасінням.
- Доступність вогнегасної речовини: вода є найдешевшим ресурсом порівняно з газом чи порошком.
- Повністю автономна робота: не потребує втручання оператора для запуску.
- Низький відсоток хибних спрацювань: зрошувач реагує лише на реальну високу температуру, а не на пил чи тютюновий дим.
Недоліки (що важливо знати):
- Не завжди підходить: вода псує електроніку/техніку та паперові документи, що може бути недопустимо.
- Чутливість до замерзання: при зниженні температури нижче 0°C вода в трубах замерзає, що призводить до руйнування трубопроводів, запірної арматури та затоплення приміщення під час відлиги.
- Обмеження по висоті: згідно з ДСТУ EN 12845, стандартні спринклери ефективні в приміщеннях з висотою стелі зазвичай до 10-12 м (деякі зрошувачі – до 15 м).
- Складність інфраструктури: потребує потужної насосної станції та резервуарів з водою, що займає багато місця на об’єкті.
Види спринклерних систем
Залежно від температурного режиму об’єкта, спринклерні системи пожежогасіння поділяються на два основні типи:
Водозаповнені системи
Найпростіший і найпоширеніший варіант. Увесь трубопровід від насосної станції до кожного зрошувача постійно заповнений водою під тиском.
- Де застосовується: лише в опалюваних приміщеннях, де температура повітря гарантовано не опускається нижче +5 °C цілий рік.
- Переваги: миттєва подача води на осередок пожежі одразу після розкриття колби.
Повітряні системи (Сухотрубні)
Розроблені для неопалюваних об’єктів. Трубопровід у зоні захисту заповнений стисненим повітрям (або азотом), а вода знаходиться лише до контрольно-сигнального клапана в теплому приміщенні.
- Де застосовується: підземні та багаторівневі паркінги, неопалювані склади тощо.
- Переваги: немає ризику замерзання та розриву труб взимку.
З практики: при проєктуванні повітряних систем інженер має враховувати “час затримки” – секунди, які потрібні для виходу стисненого повітря з системи перед тим, як до зрошувача дійде вода. Згідно з ДСТУ, цей час не повинен перевищувати 60 секунд. Якщо траса задовга, обов’язково встановлюються ексгаустери (прискорювачі).
Де застосовуються спринклерні системи?
Спринклерні системи найкраще підходять для ліквідації пожеж класу А (тверді горючі матеріали) та частково класу В (горючі рідини – за умови застосування піноутворювача або спеціальних зрошувачів) → [Детальніше про класи пожеж].
Типові об’єкти захисту:
- Торгово-розважальні центри (ТРЦ) та супермаркети.
- Логістичні комплекси та товарні склади.
- Підземні паркінги.
- Великі офісні та бізнес-центри (open space).
- Виробничі цехи та фабрики.
Нормативна база та вимоги
Проєктування, монтаж та експлуатація спринклерних систем в Україні регламентується таким пакетом документів:
- ДСТУ EN 12845:2022 – основний профільний стандарт, гармонізований з європейським EN 12845:2015+A1:2019, встановлює методику розрахунку класу пожежної небезпеки об’єкта, гідравлічні розрахунки, вимоги до насосних станцій, водоживильників та періодичності технічного обслуговування.
- ДСТУ Б EN 12845:2011 – попередня редакція стандарту (переклад EN 12845:2004+A2:2009); залишається чинною і застосовною для об’єктів, проєктна документація яких затверджена до набрання чинності новою редакцією.
- ДСТУ EN 12259-1:2008 – встановлює технічні вимоги до елементів спринклерних і водорозпилювальних систем (зрошувачі, клапани, сигналізатори потоку).
- ДБН В.2.5-56:2014 (зі Змінами №1 та №2) – базові будівельні норми, що визначають, які об’єкти підлягають обов’язковому обладнанню системами автоматичного пожежогасіння, та загальні вимоги до складу систем протипожежного захисту.
- ДСТУ 9047:2020 – настанова з підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту протягом усього терміну експлуатації будівлі.
- НАПБ А.01.001-2014 – Правила пожежної безпеки в Україні, встановлюють загальні вимоги до утримання систем пожежогасіння в справному стані.
- НАПБ Б.07.016-2016 – визначає порядок ліцензування діяльності з проєктування, монтажу та технічного обслуговування засобів протипожежного захисту.
Проєктування, монтаж та обслуговування – коротко
Проєктування спринклерної системи починається з визначення класу пожежної небезпеки об’єкта (легка, звичайна або висока пожежна небезпека – за термінологією ДСТУ EN 12845), що напряму визначає інтенсивність зрошення, площу дії одного зрошувача та розрахунковий запас води. Далі виконується гідравлічний розрахунок мережі, підбір насосного обладнання та джерела водопостачання, після чого готується робоча документація – специфікації обладнання, схеми розміщення зрошувачів, аксонометричні схеми трубопроводів.
Монтаж виконується виключно суб’єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію згідно з НАПБ Б.07.016. Після монтажу система підлягає пусконалагоджувальним роботам та випробуванням на герметичність і на відповідність проєктним параметрам тиску й витрати води, перш ніж вводиться в експлуатацію.
Технічне обслуговування спринклерних систем виконується за графіком, що включає щотижневі, щомісячні, піврічні та річні перевірки. Щотижнева перевірка охоплює контроль тиску та рівня води в резервуарах і роботи насосних агрегатів у тестовому режимі; щомісячна – візуальний огляд зрошувачів, клапанів, сигналізаторів; піврічна і річна – повний комплекс випробувань насосів під навантаженням, перевірку герметичності мережі та функціональні випробування вузлів керування.
Компанії, що спеціалізуються на системах пожежогасіння
Якщо ж ви шукаєте підрядника для організації спринклерного пожежогасіння або виконання повного комплексу робіт з пожежної безпеки – від проєктування до монтажу й подальшого технічного обслуговування, – у нас є список найкращих компаній з пожежної безпеки в Україні (понад 20 компаній із Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Львова та інших міст).
Висновок та рекомендації
Спринклерна система пожежогасіння – це перевірене десятиліттями рішення для автоматичного локального гасіння пожеж класу А і частково В, яке добре працює там, де немає критичної чутливості обладнання до вологи. Така система підходить для більшості комерційних та промислових об’єктів з помірним і високим пожежним навантаженням.
Вибір конкретного типу системи (мокра, суха, з попереднім пуском) варто робити виходячи з температурного режиму приміщення та цінності майна, що зберігається – і саме на цьому етапі найдоцільніше залучати сертифікованого проєктувальника, оскільки помилка в класифікації пожежної небезпеки об’єкта позначається на всіх подальших розрахунках.
Поширені запитання
Спринклерна система спрацьовує вибірково – відкривається лише той зрошувач, що нагрівся до критичної температури. А дренчерна система подає воду одразу через усі відкриті насадки в зоні, зазвичай за сигналом окремої системи виявлення пожежі, і застосовується там, де потрібне швидке зрошення великої площі (наприклад, завіси проти поширення вогню).
Виробники, як правило, не встановлюють жорсткого терміну служби зрошувача, однак стандарт вимагає обов’язкового випробування вибірки зрошувачів через 25 років експлуатації, а надалі – періодичного контролю.
Ні – спринклерні зрошувачі є виключно тепловими пристроями. Вони розкриваються тільки від прямого впливу високої температури (зазвичай від 68 °C і вище), а не від задимленості.
Зрошувач, що розкрився під час пожежі, є одноразовим. Його необхідно викрутити та замінити на новий з такими ж технічними характеристиками (температура спрацювання, коефіцієнт продуктивності, тип дефлектора).
Так, за наявності власного протипожежного резервуара та насосної станції. Це підвищує вартість проєкту, оскільки резервуар і насосне обладнання – одні з найдорожчих елементів системи.
Розрахунковий час роботи визначається класом пожежної небезпеки об’єкта і за ДСТУ EN 12845:2022 зазвичай становить від 30 до 90 хвилин, у деяких випадках – довше для об’єктів високого ризику.
Обов’язковість визначається площею, поверховістю та категорією об’єкта за Додатком А ДБН В.2.5-56:2014. Невеликі заклади харчування можуть не підпадати під вимогу, однак для кухонного обладнання при кількості місць від 50 і більше нормами передбачена обов’язковість модульного пожежогасіння локального застосування – це варто уточнювати індивідуально на етапі проєктування.
