Зміст статті
Водяне пожежогасіння
Види систем, принцип роботи та нормативні вимоги
Водяне пожежогасіння залишається найбільш розповсюдженим, надійним та економічно виправданим методом боротьби з вогнем для більшості комерційних та промислових об’єктів. Вода має високу теплоємність, що дозволяє швидко охолоджувати зону горіння, вона безпечна для людей та завжди доступна.
Проте сучасна система водяного пожежогасіння – це не просто труби з водою, а складний інженерний комплекс, який вимагає точного гідравлічного розрахунку, правильного вибору типу зрошувачів та суворого дотримання державних будівельних норм.
У цій статті – загальний огляд того, як працює водяне пожежогасіння, які основні типи систем існують і на які нормативи та закони спиратися.
Принцип роботи
Як працює система водяного пожежогасіння
В основі будь-якої автоматичної установки водяного пожежогасіння лежить один ланцюжок: виявлення пожежі → відкриття зрошувача (вручну чи автоматично) → подача води під тиском → гасіння або локалізація осередку.
Залежно від типу системи цей ланцюжок реалізується по-різному:
- У спринклерних системах кожен зрошувач – це самостійний детектор і виконавчий пристрій одночасно: він реагує на підвищення температури у своїй зоні й розкривається незалежно від сусідніх → [Детальніше про спринклерні системи пожежогасіння];
- У дренчерних системах зрошувачі відкриті постійно, а вода подається одночасно на всю захищувану площу за командою від системи пожежної сигналізації → [Детальніше про дренчерні системи пожежогасіння];
- У системах тонкорозпиленої води принцип схожий на спринклерний або дренчерний, але вода подається через спеціальні насадки під високим тиском, розпадаючись на краплі діаметром менше 1000 мкм (а в системах високого тиску – менше 100 мкм) → [Детальніше про пожежогасіння тонкорозпиленою водою].
Основні компоненти водяного пожежогасіння
Незалежно від типу, система складається з таких вузлів:
- Джерело водопостачання – резервуар, водогін або їх комбінація;
- Насосна станція (робочий і резервний насос, жокей-насос для підтримання тиску в мережі);
- Вузол керування (контрольно-сигнальний клапан) – фіксує спрацювання, подає сигнал тривоги, у дренчерних системах відкриває подачу води;
- Розподільна мережа трубопроводів;
- Зрошувачі (спринклери, дренчери, розпилювальні насадки).
Типи систем водяного пожежогасіння
Як ми вже писали вище – залежно від конструкції та призначення, водяні системи пожежогасіння поділяються на кілька основних типів, які відрізняються способом спрацювання зрошувачів і характером подачі води.
| Тип системи | Принцип спрацювання | Характер подачі води | Типові об’єкти |
|---|---|---|---|
| Спринклерна | Індивідуальний термозамок кожного зрошувача | Локально, на осередок пожежі | ТРЦ, склади, офіси, готелі |
| Дренчерна | Сигнал від пожежної сигналізації | Одночасно по всій зоні | Склади ЛЗР, трансформатори |
| Тонкорозпилена вода | Термозамок або сигналізація | Локально або по зоні, дрібнодисперсно | Архіви, бібліотеки, машинні відділення |
Спринклерні системи – найпоширеніший тип. Кожен зрошувач має термочутливий елемент (скляну колбу або легкоплавкий замок), який руйнується за певної температури й відкриває подачу води лише в зоні реального нагрівання. Проєктування таких систем регламентує ДСТУ EN 12845.
⏩ Детальніше про спринклерні системи пожежогасіння.
Дренчерні системи – зрошувачі без термозамка, постійно відкриті. Вода подається одночасно на всю захищувану ділянку за сигналом пожежної сигналізації або ручного пуску. Застосовують там, де пожежа поширюється дуже швидко і потрібно миттєво накрити водою всю площу.
⏩ Детальніше про дренчерні системи пожежогасіння.
Тонкорозпилена вода (ТРВ) та автономні модулі – у таких системах вода подається під підвищеним тиском через спеціальні насадки й розпадається на дуже дрібні краплі. Це значно збільшує охолоджувальний ефект і площу покриття при суттєво меншій витраті води. Проєктування таких систем регламентує ДСТУ EN 14972-1.
На практиці технологія ТРВ найчастіше реалізується через автономні модулі водяного пожежогасіння. Це локальні установки, які не потребують прокладання складної мережі трубопроводів, облаштування окремої насосної станції та навіть підключення до водопостачання. Вони складаються з балона з водою (часто з додаванням спеціальних вогнегасних речовин) під тиском газу та вузла розпилення.
⏩ Детальніше про системи пожежогасіння тонкорозпиленою водою.
З практики: на об’єктах зі змішаним призначенням (наприклад, ТРЦ із підземним паркінгом і серверною) часто комбінують кілька типів систем в межах однієї будівлі – це нормальна практика, головне, щоб проєкт узгоджував їхню спільну роботу з насосною станцією та водопостачанням.
Плюси та мінуси водяного пожежогасіння
Переваги
Водяне пожежогасіння забезпечує автоматичне гасіння або стримування пожежі на ранній стадії без участі людини, що критично важливо в нічний час чи на об’єктах з малою кількістю персоналу. За умови коректного проєктування система запускається протягом декількох секунд після досягнення порогової температури й локалізує загоряння до прибуття пожежних підрозділів.
Порівняно з газовим чи порошковим пожежогасінням вода – найдешевша і найбезпечніша для людей вогнегасна речовина: вона не токсична, не потребує евакуації приміщення перед спрацюванням і придатна для класів пожеж А (тверді горючі матеріали) → [Детальніше про класи пожеж].
Недоліки
Вода електропровідна, тому пряме застосування спринклерів на діючому електрообладнанні під напругою без знеструмлення вкрай небажане – для серверних і електрощитових частіше обирають газове пожежогасіння. Вода непридатна для гасіння пожеж класу D (горючі метали) та деяких пожеж класу С (гази під тиском), а для пожеж класу B (горючі рідини) застосування чистої води без піноутворювача може лише сприяти розповсюдженню вогню по поверхні рідини.
Ще один мінус – вода завдає значних побічних збитків: залиття товару, документів, електроніки. Для приміщень з цінними активами (архіви, музеї, дата-центри) це часто вирішальний аргумент на користь інших видів пожежогасіння замість будь-яких водяних систем.
Нормативна база та вимоги
Проєктування, монтування та експлуатація систем водяного пожежогасіння в Україні регламентується такими документами:
- ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (зі Змінами № 1 та № 2) – базовий нормативний документ, що визначає, коли автоматичне пожежогасіння є обов’язковим, а також загальні вимоги до проєктування систем протипожежного захисту.
- ДСТУ EN 12845:2022 – «Стаціонарні системи пожежогасіння. Автоматичні спринклерні системи. Проєктування, монтування та технічне обслуговування»; основний документ саме для спринклерних систем.
- ДСТУ EN 16925:2019 – спринклерні системи для захисту житлових будинків та об’єктів з перебуванням людей.
- ДСТУ EN 14972-1:2022 – проєктування, монтування та обслуговування систем пожежогасіння тонкорозпиленою водою.
- ДСТУ 9047:2020 – «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності»; застосовується для організації технічного обслуговування, включно з водяними системами.
- НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні – встановлює загальні вимоги до утримання й експлуатації наявних технічних засобів протипожежного захисту, зокрема протипожежного водопроводу й насосних станцій.
Важливо знати: ДБН В.2.5-56:2014 не описує детальну методику гідравлічного розрахунку мережі – це “профільне” завдання для окремого ДСТУ. Тобто на практиці проєктувальник працює одразу з обома документами: ДБН визначає чи потрібна система і які загальні вимоги до неї висуваються, а конкретний ДСТУ (в залежності від системи) – як саме її розрахувати й змонтувати.
Проєктування, монтаж та обслуговування – коротко
Незалежно від типу системи, проєктування завжди починається з визначення категорії об’єкта за пожежною та вибухопожежною небезпекою – саме вона визначає, яка система потрібна і за якою методикою її розраховувати:
- Для спринклерних систем розрахунок ведуть за класом небезпеки об’єкта відповідно до ДСТУ EN 12845 – від класу залежить потрібна інтенсивність зрошення й продуктивність насосної станції.
- Для дренчерних систем ключовий параметр – розрахункова площа одночасного зрошення всієї захищуваної зони (а не окремих осередків, як у спринклерів), тому вимоги до продуктивності насосної станції й діаметра трубопроводів зазвичай вищі.
- Для централізованих систем тонкорозпиленої води проєктування ведуть з урахуванням класу тиску (низького, середнього чи високого) – саме він визначає обладнання насосної станції та тип насадок. А от автономні модулі ТРВ такого розрахунку не потребують – їх підбирають за паспортною площею захисту виробника.
Спільний для всіх типів наступний етап – гідравлічний розрахунок мережі, підбір насосного обладнання з обов’язковим резервуванням (робочий і резервний насос) і трасування трубопроводів з урахуванням архітектури об’єкта.
Технічне обслуговування організовують за принципом планових перевірок різної періодичності – щотижневих, щомісячних, щоквартальних і щорічних – відповідно до вимог ДСТУ EN 12845 (для спринклерних і дренчерних систем), ДСТУ EN 14972-1 (для тонкорозпиленої води) та ДСТУ 9047:2020, а також регламенту виробника обладнання. Мінімальний обсяг включає візуальний огляд зрошувачів і трубопроводів, перевірку тиску в мережі та контрольний пуск насосної станції.
Компанії, що спеціалізуються на системах пожежогасіння
Якщо ж ви шукаєте підрядника для виконання повного комплексу робіт з пожежної безпеки – від проектування до монтажу й подальшого технічного обслуговування, – у нас є список найкращих компаній з пожежної безпеки в Україні (понад 20 компаній із Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Львова та інших міст).
Висновок та рекомендації
Водяне пожежогасіння залишається основним і найбільш універсальним рішенням для більшості об’єктів, незважаючи на те, що такі системи вимагають значних початкових інвестицій у насосні станції та трубопроводи, але компенсують це надійністю, безпекою для персоналу та відносно недорогим вогнегасником (водою).
Вибір конкретного типу системи (спринклерна, дренчерна, тонкорозпилена вода) залежить від класу пожежної небезпеки об’єкта, наявного обладнання та допустимого рівня побічних збитків від контакту з водою.
Наступні кроки: зверніться до ліцензованої проєктної організації для визначення категорії об’єкта, замовте гідравлічний розрахунок мережі водопостачання та узгодьте проєкт із вимогами чинних ДБН і ДСТУ ще до початку монтажних робіт.
Поширені запитання
Спринклер має індивідуальний термозамок і відкривається окремо від сусідніх зрошувачів у зоні реального нагрівання. Дренчер завжди відкритий і спрацьовує одночасно з усіма іншими зрошувачами зони за зовнішнім сигналом – тобто накриває водою всю площу одразу.
Вартість залежить від площі об’єкта, класу пожежної небезпеки, необхідної продуктивності насосної станції та типу обраної системи. Точну суму дає лише проєктна кошторисна документація.
Обов’язковість визначається категорією приміщення за пожежною та вибухопожежною небезпекою, площею, поверховістю й функціональним призначенням згідно з ДБН В.2.5-56:2014. Точну відповідь дає розрахунок категорії об’єкта на етапі проєктування.
Класична вода – провідник струму, тому пряме зрошення діючого електрообладнання під напругою небезпечне для персоналу й може пошкодити техніку. Для таких приміщень частіше проєктують газове пожежогасіння.
У таких випадках розраховується та будується автономний пожежний резервуар, об’єм якого повинен забезпечити роботу системи водяного пожежогасіння протягом розрахункового часу гасіння (зазвичай від 30 до 90+ хвилин залежно від класу об’єкта).
