Зміст статті
Автоматичні системи пожежогасіння (АСПГ): види, принцип роботи та вимоги
Визначення
Автоматична система пожежогасіння (АСПГ) – це система, яка виконує функції виявлення ознак горіння, оповіщення про пожежу та подавання вогнегасної речовини без втручання людини (за заданим алгоритмом).
Це визначення закріплене в нормативній базі України і воно принципове: якщо система вимагає ручного запуску як основного режиму роботи, вона не є автоматичною в розумінні норм, навіть якщо технічно здатна гасити пожежу.
Автоматичні системи пожежогасіння – це збірний термін, під яким ховається кілька принципово різних технологій: водяне, пінне, газове, порошкове та аерозольне пожежогасіння, а також їх різновиди – спринклерні й дренчерні системи. Кожна з них має свою область застосування, плюси та мінуси, а також нормативні вимоги.
У цій статті – загальний огляд теми: як АСПГ влаштована, які види існують, де застосовується і чим регламентується. Детальний розбір кожного типу – в окремих статтях на нашому сайті.
Як працює автоматична система пожежогасіння
Незалежно від типу вогнегасної речовини, АСПГ побудована за одним логічним ланцюгом: виявлення ознак пожежі → формування сигналу → запуск подачі вогнегасної речовини → гасіння або локалізація осередку. Різниця між типами систем – у тому, як саме відбувається виявлення (тепловий замок спринклера чи пожежний сповіщувач) і чим гаситься пожежа.
Є два принципово різні підходи до виявлення:
- Прямий (механічний) – спрацьовує сам виконавчий елемент, наприклад тепловий замок спринклерного зрошувача руйнується від температури, і вода одразу подається в осередок. Окремої пожежної сигналізації для запуску не потрібно, хоча вона зазвичай є паралельно для оповіщення.
- Непрямий (через сигналізацію) – пожежні сповіщувачі фіксують дим, тепло або полум’я, сигнал обробляється приладом приймально-контрольним пожежним (ППКП) і той формує команду на запуск. Так побудовані газові, порошкові, аерозольні та дренчерні системи.
Основні компоненти АСПГ
У більшості систем (крім найпростіших спринклерних) присутні:
- Елементи виявлення пожежі (сповіщувачі або теплові замки)
- Прилад приймально-контрольний пожежний (ППКП)
- Станція пожежогасіння з запасом вогнегасної речовини (резервуари, балони, модулі)
- Трубопровідна розподільна мережа
- Насадки (для випуску газу, порошку чи аерозолю) або зрошувачі (для розпилення води та піни)
- Пристрої ручного та автоматичного запуску й пристрої блокування, що вимикають автоматику під час обслуговування або перебування людей у приміщенні.
Важливо: наявність режиму автоматичного пуску не означає, що система завжди в ньому працює. Нормативні вимоги передбачають обов’язкове переведення системи в ручний режим на час, коли в захищуваному приміщенні перебувають люди, якщо вогнегасна речовина небезпечна для дихання (це стосується насамперед газового та порошкового пожежогасіння).
Види автоматичних систем пожежогасіння
Тип вогнегасної речовини – головний критерій класифікації АСПГ. У межах кожного типу конструктивно ще розрізняють спринклерні (автономне спрацьовування кожного зрошувача) та дренчерні (одночасна подача на всю захищувану площу) виконання.
- Водяне пожежогасіння – найпоширеніший і найдешевший варіант, ефективний для класу пожежі А (тверді горючі матеріали). Непридатне для електроустановок під напругою та для деяких класів рідин. → [Детальніше про водяне пожежогасіння]
- Спринклерні системи – різновид водяного (рідше пінного) пожежогасіння, де кожен зрошувач спрацьовує автономно від теплового замка тільки в зоні реального осередку. Проєктуються згідно з ДСТУ EN 12845. → [Детальніше про спринклерні системи]
- Дренчерні системи – відкриті зрошувачі без теплових замків, які спрацьовують всі одночасно за командою від сигналізації; застосовуються там, де потрібно швидко залити водяною завісою всю площу або відсікти вогонь (склади з високою пожежною небезпекою, кабельні тунелі). → [Детальніше про дренчерні системи]
- Пінне пожежогасіння – вода з додаванням піноутворювача; ефективне для класу пожежі В (горючі рідини), типове рішення для складів ПММ, автозаправних станцій, ангарів. → [Детальніше про пінне пожежогасіння]
- Газове пожежогасіння – витіснення кисню або хімічне гальмування горіння газовою вогнегасною речовиною без пошкодження обладнання водою; основне рішення для серверних, архівів, музейних фондів, електрощитових. → [Детальніше про газове пожежогасіння]
- Порошкове пожежогасіння – вогнегасний порошок під тиском газу-витискувача. Це універсальне рішення для класів пожеж А, В, С (а також D при використанні спеціальних порошків) та електроустановок під напругою. Мінус – залишає порошковий наліт на обладнанні. → [Детальніше про порошкове пожежогасіння]
- Аерозольне пожежогасіння – генератори вогнегасного аерозолю, автономні модулі без трубопроводів і резервуарів під тиском; компактне рішення для невеликих приміщень. → [Детальніше про аерозольне пожежогасіння]
З практики: вибір типу системи майже завжди визначається не побажаннями замовника, а фізичними властивостями того, що потрібно захистити. Для серверної кімнати вода виключена одразу – тому що заливання апаратної призведе до збитків, порівнянних із самою пожежею. Для великого складського комплексу газове гасіння, навпаки, економічно і технічно недоцільне – просто через об’єм приміщення й кількість газу, яку довелося б закачати.
Також, для кращого розуміння окремих типів АСПГ, рекомендуємо для ознайомлення нашу статтю «Класи пожеж: повна класифікація згідно ДСТУ EN 2:2014».
Де застосовуються автоматичні системи пожежогасіння
Обов’язковість обладнання об’єкта АСПГ визначається не бажанням власника, а переліком у додатку до ДБН В.2.5-56:2014, який враховує функціональне призначення будівлі, площу, поверховість і категорію приміщень за вибухопожежною небезпекою.
У загальному вигляді АСПГ (в тому чи іншому виконанні) типово вимагається для:
- Торговельних і торговельно-розважальних центрів;
- Складів (готової продукції, сировини, товарів);
- Виробничих приміщень з категоріями А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою;
- Серверних, дата-центрів, архівів, музейних та бібліотечних фондосховищ;
- Підземних паркінгів;
- Висотних будівель.
Клас пожежі, для якого призначена система, визначає можливі об’єкти застосування: наприклад, автоматичне порошкове гасіння ефективне для класів пожеж А, В, С. Для об’єктів із класом пожежі D або Е (метали, електроустановки під напругою) підходять лише окремі типи вогнегасних речовин, і це варто уточнювати ще на етапі концепції протипожежного захисту, а не після монтажу.
Нормативна база та вимоги
Проєктування, монтування та експлуатація автоматичних систем пожежогасіння в Україні регламентується:
- ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2) – базовий документ, що встановлює вимоги до складу, проєктування й монтування всіх систем протипожежного захисту, включно з АСПГ, та визначає перелік об’єктів, що підлягають обов’язковому обладнанню.
- НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» – встановлює загальні вимоги пожежної безпеки для об’єктів, зокрема до підтримання систем протипожежного захисту в працездатному стані.
- ДСТУ 9047:2020 «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності» – визначає порядок введення в експлуатацію, оцінювання відповідності, технічного обслуговування та виведення з експлуатації АСПГ.
- ДСТУ EN 12845:2022 – проєктування, монтування та технічне обслуговування автоматичних спринклерних систем.
- ДСТУ EN 15004-1:2014 – проєктування, монтування та технічне обслуговування систем газового пожежогасіння.
- ДСТУ 4469 (серія) – вимоги до компонентів систем газового пожежогасіння: розподільчих пристроїв, пристроїв запуску, засобів вимикання.
- Правила підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту, затверджені наказом МВС України від 28.02.2025 № 136 – чинний порядок технічного обслуговування СПЗ, зокрема АСПГ.
*Для конкретних видів вогнегасної речовини (пінне, аерозольне, порошкове) діють додаткові профільні ДСТУ – переглянути їх можна в окремих статтях по кожному типу системи.
Проєктування та монтаж
Проєктування АСПГ починається із завдання на проєктування, яке визначає категорію об’єкта за вибухопожежною небезпекою, клас можливої пожежі та умови експлуатації (температура, вологість, наявність людей). На основі цих вихідних даних обирається тип вогнегасної речовини та конструктивне виконання системи – рішення, яке в подальшому важко змінити без суттєвої переробки проєкту.
Типова послідовність робіт: розробка завдання на проєктування → проєктування самої системи (гідравлічний або газодинамічний розрахунок, компонування станції пожежогасіння, трасування трубопроводів) → погодження проєктної документації → монтаж і пусконалагоджувальні роботи → випробування системи → введення в експлуатацію з оформленням акту.
Вимоги до проєктної документації визначаються ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а технічні рішення самої системи – профільним ДСТУ для обраного типу вогнегасної речовини.
Обслуговування автоматичних систем пожежогасіння
Порядок підтримання АСПГ у працездатному стані визначається ДСТУ 9047:2020 та Правилами, затвердженими наказом МВС України від 28.02.2025 № 136. Періодичність робіт залежить від типу системи, але загальна логіка спільна: щомісячний контроль базових параметрів (тиск, положення клапанів, цілісність трубопроводів, стан насадків), щорічне поглиблене обстеження з випробуваннями, і рідші за періодичністю роботи – раз на 3 роки й раз на 10 років – для внутрішнього огляду резервуарів та технічного опосвідчення (огляду) балонів під тиском відповідно до до вимог НПАОП 0.00-1.59.
Що входить у технічне обслуговування: візуальний огляд компонентів, перевірка стану блокувальних пристроїв, контроль маси або тиску вогнегасної речовини в модулях (для газових і порошкових систем), перевірка щільності захищуваного приміщення (для газового гасіння), усунення пошкоджень і оформлення актів або записів в експлуатаційному журналі.
Компанії, що спеціалізуються на автоматичному пожежогасінні
Якщо ж ви шукаєте підрядника для виконання повного комплексу робіт з пожежної безпеки – від проектування до монтажу й подальшого технічного обслуговування, – у нас є список найкращих компаній з протипожежної безпеки в Україні (понад 20 компаній із Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Львова та інших міст).
Висновок та рекомендації
Автоматичні установки пожежогасіння не просто елемент безпеки для бізнесу, але й обов’язкова вимога закону для багатьох типів об’єктів (від підземних паркінгів до складів певної площі та категорії небезпеки).
Як діяти власнику бізнесу:
- Зверніться до проєктної організації для визначення нормативних вимог саме для вашої категорії приміщення.
- Пам’ятайте, що вартість самої системи – це лише частина витрат. Враховуйте вартість її інтеграції з вентиляцією, водопостачанням та подальшого щорічного обслуговування.
- Вимагайте від підрядників наявності чинних ліцензій на всі види робіт (проєктування, монтаж, вогнезахист).
Поширені запитання
Пожежна сигналізація тільки виявляє ознаки пожежі й сповіщає про них, а АСПГ додатково самостійно подає вогнегасну речовину без участі людини. На практиці ці дві системи часто працюють у зв’язці: сигналізація – «очі», АСПГ – «руки».
Необхідність встановлення АСПГ визначається Додатком А до ДБН В.2.5-56:2014. Це залежить від призначення будівлі, її площі, поверховості та категорії щодо пожежної небезпеки. Для точного визначення краще замовити аудит у сертифікованого фахівця.
Ні, якщо нормативні документи (ДБН) вимагають обов’язкового обладнання вашого об’єкта автоматичною системою. Вогнегасники є первинними засобами пожежогасіння і не можуть замінити автоматичну систему, яка працює цілодобово без участі людини.
Дозвіл на початок робіт не потрібен, але проєкт повинен розроблятися організацією з ліцензією, а після завершення монтажу система повинна пройти випробування та бути передана на обслуговування з оформленням відповідних актів.
Вартість сильно залежить від типу системи, площі та категорії об’єкта: водяні та порошкові рішення зазвичай дешевші за газові й аерозольні. Точну вартість можна визначити лише після проєктування з гідравлічним чи газодинамічним розрахунком.
