Зміст статті
Пінне пожежогасіння
Принцип роботи, види систем та нормативні вимоги
Пінне пожежогасіння – це один із найефективніших методів боротьби з вогнем на об’єктах, де є ризик займання горючих рідин, нафтопродуктів або пластмас. На відміну від звичайної води, яка просто розтікається або випаровується на поверхні палаючого палива, піна гасить пожежу трьома одночасними механізмами:
- Ізолює поверхню горючої рідини від кисню повітря.
- Охолоджує її за рахунок води, що входить до складу піни.
- Перешкоджає виділенню горючих парів.
Саме тому піна ефективна не лише для гасіння відкритого полум’я, а й для запобігання повторному займанню розлитої рідини.
Системи пінного пожежогасіння – обов’язковий елемент протипожежного захисту нафтобаз, складів ПММ, автозаправних станцій, ангарів, паркінгів та виробництв з обігом легкозаймистих і горючих рідин.
Принцип роботи пінного пожежогасіння
В основі пінного пожежогасіння – хімічна або механічна піна, яку отримують за такою схемою: вода під тиском проходить через пінозмішувач, де до неї дозовано додається піноутворювач у пропорції зазвичай від 1 до 6% (залежно від типу концентрату). Отриманий робочий розчин подається до генератора піни або пінного ствола, де він насичується повітрям і перетворюється на піну заданої кратності*.
Важливо: ефективність гасіння прямо залежить від кратності піни – співвідношення об’єму піни до об’єму розчину, з якого вона утворена.
- Низька кратність (до 20) – щільна, стійка піна для гасіння резервуарів з нафтопродуктами та відкритих розливів.
- Середня кратність (від 20 до 200) – універсальний варіант для складів, виробничих приміщень, підвалів.
- Висока кратність (понад 200) – застосовується для швидкого об’ємного заповнення приміщень (кабельні тунелі, трюми, підземні паркінги).
Види систем пінного пожежогасіння
Згідно з ДСТУ EN 13565 та інженерною практикою системи пінного пожежогасіння поділяються на:
- Стаціонарні системи – повноцінна змонтована мережа трубопроводів, насосів, резервуарів та генераторів. Працює повністю автоматично від сигналу пожежної сигналізації.
- Напівстаціонарні системи – компромісне рішення, де на об’єкті змонтовані лише трубопроводи та розпилювачі (наприклад, на резервуарах з пальним), а вода та піноутворювач подаються від пересувної пожежної техніки, яка прибуває на виклик.
- Пересувні (мобільні) установки – пожежні автомобілі, причепи, переносні піногенератори та лафетні стволи. Найчастіше використовують переносні ежекторні пінозмішувачі (врізаються прямо в рукавну лінію) або сучасні системи CAFS (де піна формується за допомогою компресора безпосередньо в установці і подається по рукаву вже у готовому вигляді).
Стаціонарні установки пінного пожежогасіння
В цілому розподільна мережа трубопроводів у стаціонарних системах пінного пожежогасіння конструктивно схожа на звичайне водяне пожежогасіння – так само потрібні джерело водопостачання (резервуар, водогін, пожежна водойма), насосна станція, трубопровід тощо. І так само ділиться на два типи:
- Спринклерні системи (локальної дії) – оснащені зрошувачами з тепловими замками. Спрацьовують точково – виключно над зоною, де температура перевищила критичну норму [детальніше про спринклер]. Використовуються для захисту конкретних виробничих ліній.
- Дренчерні системи (делюж / гасіння по всій площі) – мають відкриті зрошувачі або генератори піни. При надходженні сигналу від датчиків автоматика відкриває клапан, і піна одночасно подається на всю захищувану площу. Застосовуються там, де вогонь поширюється дуже швидко (резервуарні парки, авіаційні ангари, склади ЛЗР).
За способом впливу на вогонь дренчерні системи можуть бути поверхневими (покривають палаючу рідину шаром піни низької кратності) або об’ємними (за лічені хвилини повністю заповнюють приміщення піною високої кратності від підлоги до стелі, витісняючи кисень).
Нормативна база та вимоги
Проєктування, монтування та експлуатацію систем пінного пожежогасіння в Україні регламентує група стандартів і будівельних норм:
- ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» – визначає перелік об’єктів, де пінне пожежогасіння обов’язкове, вимоги до інтенсивності подавання розчину та обов’язковий 100% резервний запас піноутворювача (основний + резервний обсяг).
- ДСТУ EN 13565-1:2015 – вимоги до компонентів стаціонарних систем пінного пожежогасіння: генераторів піни низької, середньої та високої кратності, пінокамер, дозувальних пристроїв, і методи їх випробування.
- ДСТУ EN 13565-2:2022 – проєктування, монтування та технічне обслуговування стаціонарних систем пінного пожежогасіння.
- ДСТУ 3789:2015 – загальні технічні вимоги та методи випробувань піноутворювачів загального призначення.
- ДСТУ EN 1568 (частини 1–4) – серія стандартів на піноутворювачі залежно від кратності піни: частина 1 – середня кратність, частина 2 – висока кратність, частина 3 – низька кратність для водонерозчинних рідин (бензин), частина 4 – низька кратність для водорозчинних рідин (спирти).
- ДСТУ 8615:2016 – настанови щодо поводження з піноутворювачами у стаціонарних системах пінного пожежогасіння (зберігання, перевірка якості, термін придатності);
- ДСТУ EN 16327:2018 – вимоги до напірних пінозмішувачів (PPPS) та систем пожежогасіння компресійною піною (CAFS).
- НАПБ 05.035-2004 – інструкція щодо гасіння пожеж у резервуарах з нафтою та нафтопродуктами.
- НАПБ А.01.001-2014 “Правила пожежної безпеки в Україні” – визначає правила експлуатації та періодичність перевірок системи.
Зверніть увагу: вимоги до переносних пожежних пінозмішувачів (ПС-1, ПС-2) раніше встановлював ДСТУ 2110-92 «Пінозмішувачі. Технічні умови» (ГОСТ 7183-93), який втратив чинність з 1 січня 2026 року. Прямого національного стандарту, що повністю замінює його саме для переносних пінозмішувачів, станом на 2026 рік не затверджено – під час закупівлі, сертифікації чи перевірки такого обладнання варто орієнтуватися на технічні умови виробника та суміжні чинні стандарти.
Проєктування, монтаж та обслуговування – коротко
Проєкт системи пінного пожежогасіння розробляють на підставі технічного завдання, вихідних даних про категорію об’єкта та гідравлічних розрахунків згідно з ДСТУ EN 13565-2:2022. Проєктна документація підлягає експертизі відповідно до загальних вимог будівельного законодавства та узгодженню з органами державного нагляду у сфері пожежної безпеки.
Етапи робіт:
- Визначення категорії об’єкта за вибухопожежною небезпекою та класу пожежі, характерного для технологічного процесу.
- Розрахунок інтенсивності подавання розчину піноутворювача, площі гасіння та потрібної кратності піни.
- Підбір типу піноутворювача (звичайний, плівкоутворювальний, спиртостійкий, фторвільний) → [детальніше про піноутворювач].
- Розрахунок запасу води та піноутворювача з урахуванням нормативного часу подавання й повторного гасіння.
- Проєктування трубопровідної мережі, підбір насосного обладнання, генераторів піни та пінозмішувачів.
- Узгодження автоматичного пуску системи від пожежної сигналізації через ППКП.
Обслуговування та періодичність перевірок
Технічне обслуговування систем пінного пожежогасіння здійснюється згідно з вимогами ДСТУ EN 13565-2:2022 та ДСТУ 8615:2016. Періодичність перевірок якості піноутворювача та працездатності обладнання встановлюється регламентом технічного обслуговування, розробленим для конкретного об’єкта, і, як правило, включає:
- щоквартальний зовнішній огляд обладнання, трубопроводів та засувок;
- періодичну перевірку якості піноутворювача в лабораторії (кратність, стійкість піни, змочувальна здатність) з періодичністю, визначеною виробником та ДСТУ 8615:2016;
- щорічні випробування насосної станції та автоматики пуску;
- поповнення запасів піноутворювача після кожного спрацювання або випробувального пуску.
Компанії, що спеціалізуються на системах пожежогасіння
Якщо ж ви шукаєте підрядника для установки пінного пожежогасіння або виконання повного комплексу робіт з пожежної безпеки – від проєктування до монтажу й подальшого технічного обслуговування, – у нас є список найкращих компаній з пожежної безпеки в Україні (понад 20 компаній із Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Львова та інших міст).
Висновок та рекомендації
Пінне пожежогасіння є технічно складним та вимагає точних розрахунків гідравліки, правильного підбору піноутворювача під конкретний клас пожежі та регулярного обслуговування з лабораторним контролем якості реагентів. Але якщо ваш об’єкт – це склад з горючими матеріалами, ангар або виробництво хімічних речовин, пінна система часто залишається єдиним легітимним рішенням згідно з ДБН.
Перші кроки для впровадження пінного пожежогасіння на вашому об’єкті: для вибору конкретного типу системи (низької, середньої чи високої кратності) вам знадобиться розрахунок пожежного навантаження приміщення. Зверніться до сертифікованої проєктної організації для складання технічного завдання з урахуванням об’єму приміщень та типу горючих речовин на вашому об’єкті.
Поширені запитання
Вартість залежить від площі об’єкта, типу системи (спринклерна, дренчерна чи підшарового гасіння), обраного піноутворювача та потрібного запасу води. Точну вартість визначає проєктна організація після розрахунку та підбору обладнання під конкретний об’єкт.
Орієнтовні ціни в 2026 році:
- Мінімальний пакет проєктної документації (базовий для будь-якої площі) – 8 000 грн.
- Проєктування систем автоматичного пожежогасіння для площі до 1000 кв. м – від 16 грн./м² (AutoCAD, 2D) або від 25 грн./м² (Revit, 3D).
- Монтаж пінного пожежогасіння – від 3000 грн./м².
Ні, доки обладнання не знеструмлено. Водна основа піни проводить електричний струм, тому подавання піни на устаткування під напругою небезпечне для персоналу.
Термін зберігання залежить від складу концентрату, зазвичай від 5 до 10 років за дотримання температурного режиму, вказаного виробником. Якість періодично перевіряють згідно з ДСТУ 8615:2016.
Піна низької кратності щільніша, стійкіша до теплового випромінювання та механічних пошкоджень – застосовується для резервуарів і розливів. Піна високої кратності швидко заповнює об’єм приміщення, але менш стійка до вітру й температури.
Стійкість піни залежить від типу піноутворювача. Зазвичай вона утримує ізолюючий шар від кількох десятків хвилин до кількох годин, щоб запобігти повторному займанню парів. Після цього вона поступово осідає у вигляді рідини.
Сучасні сертифіковані піноутворювачі є відносно безпечними для короткочасного контакту зі шкірою, але вони можуть викликати подразнення слизових оболонок. Після спрацювання системи приміщення необхідно ретельно провітрити та прибрати залишки розчину в захисному спорядженні.
