Генератор піни для пожежогасіння

Види, принцип роботи, норми ДСТУ

Зміст статті

Що таке генератор піни

Генератор піни (ствол-генератор піни, ГПС) – це пожежно-технічний пристрій, який перетворює водний розчин піноутворювача на повітряно-механічну піну заданої кратності. Всередині генератора розчин розпилюється через насадок вихрового типу, змішується з атмосферним повітрям і проходить крізь пакет металевих сіток, де формуються стійкі повітряні бульбашки – власне піна.

Генератор піни не є ємністю для зберігання вогнегасної речовини і не змішує піноутворювач з водою – ці функції виконує пінозмішувач для пінного пожежогасіння, та піноутворювач пожежний.

Тобто пожежний генератор піни – це кінцевий елемент системи, який безпосередньо формує піну і подає її на осередок горіння.

Генератор піни ГПС-600 у різних ракурсах: насадок із сіткою для формування піни, з'єднувальна головка та корпус.

Принцип роботи

Розчин піноутворювача під тиском подається на розпилювач генератора, де розбивається на дрібні краплі і захоплює повітря з атмосфери. Суміш проходить крізь пакет сіток (зазвичай 2–4 шари), на яких і формується піна. Кратність піни – відношення об’єму отриманої піни до об’єму витраченого розчину. Для генераторів середньої кратності (ГПС) цей показник становить 100 ± 30, тобто з 1 літра розчину утворюється приблизно 70–130 літрів піни.

Типи генераторів

Пожежні генератори піни діляться на типи в залежності від кратності піни, а також поділяються на стаціонарні та переносні види.

  • Генератори піни низької кратності (кратність до 20) – застосовуються переважно для гасіння нафтопродуктів у резервуарах та проливів горючих рідин. Вони створюють важку, щільну піну, яка має високу стійкість та здатна подаватися на великі відстані струменем.
  • Генератори піни середньої кратності (кратність від 20 до 200) – найпоширеніший тип в Україні (наприклад, серія ГПС). Оптимальні для локального та об’ємного гасіння на промислових виробництвах, складах ПММ тощо.
  • Генератори піни високої кратності (кратність понад 200) – використовуються для надшвидкого заповнення великих замкнутих об’ємів (кабельні тунелі, трюми суден, логістичні центри, ангари). Такі пристрої зазвичай інтегруються у великі комплекси систем автоматичного пожежогасіння.
  • Переносні (ГПС) – ручні стволи-генератори (наприклад, ГПС-600, ГПС-2000*), якими користуються пожежні підрозділи або обслуговуючий персонал об’єкта.
  • Стаціонарні (ГПСС) – монтуються безпосередньо на резервуарах з нафтопродуктами або в автоматичних установках пінного гасіння.

*Індекс у назві вказує на продуктивність по піні у літрах за секунду.

Нормативні вимоги до генераторів піни

Встановлення генераторів піни жорстко регламентується будівельними нормами та стандартами. При проєктуванні, виборі та експлуатації генераторів піни варто орієнтуватися на такі документи:

  • ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» – документ визначає загальні вимоги щодо необхідності обладнання конкретних об’єктів пінним пожежогасінням, а також алгоритми розрахунку кількості генераторів.
  • ДСТУ EN 13565-1:2015 «Стаціонарні системи пожежогасіння. Системи пінного пожежогасіння. Частина 1» – вимоги до компонентів стаціонарних пінних систем, включно з піногенераторами та пінокамерами.
  • ДСТУ EN 13565-2:2022 «Системи пінного пожежогасіння. Частина 2» – проєктування, монтування та технічне обслуговування стаціонарних систем.
  • ДСТУ 8615:2016 «Піноутворювачі для гасіння пожеж. Настанови щодо поводження з вогнегасними речовинами» – правила поводження з робочими розчинами, що подаються через стволи-генератори.
  • ДСТУ 3789-98 «Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж» – вимоги до самого піноутворювача, який генератор перетворює на піну.

Важливо: ДСТУ 2113-92 «Генератори піни середньої кратності. Технічні умови» (ГОСТ 12962-93), який раніше встановлював технічні вимоги до ГПС (робочий тиск, витрату розчину, кратність піни, дальність подачі), скасовано з 01.01.2026 згідно з наказом від 29.08.2025 № 202. Окремого національного стандарту на заміну для переносних генераторів піни (ГПС) наразі не прийнято – технічні параметри конкретних моделей слід перевіряти за технічними умовами (ТУ) виробника або паспортом на виріб, а для стаціонарних систем – орієнтуватися на ДСТУ EN 13565-1.

Детальніше по цій темі

Детальніше про обладнання, що пов’язане з системами пінного пожежогасіння:

  1. Пінне пожежогасіння: принцип роботи, обладнання та нормативні вимоги.
  2. Кратність піни – що це, види та застосування в пожежогасінні.
  3. Піноутворювач пожежний – про різні типи (загального призначення, спиртостійкий для полярних (водорозчинних) рідин, морозостійкий, білковий).
  4. Пінозмішувач для пінного пожежогасіння – про типи обладнання та їх принцип роботи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed