ДСТУ EN 13565-1:2015 Системи пінного пожежогасіння. Частина 1. Вимоги до компонентів та методи їх випробування

Про що цей документ

ДСТУ EN 13565-1:2015 – це стандарт для виробників та проектувальників систем пінного пожежогасіння, який регулює вимоги до якості, надійності та безпеки окремих деталей (компонентів), з яких складаються стаціонарні системи гасіння піною.

Документ вирішує проблему сумісності та ефективності обладнання. Він гарантує, що якщо компонент (наприклад, генератор піни або дозатор) відповідає цьому ДСТУ, то він витримає необхідний тиск, не зруйнується від корозії та забезпечить правильну концентрацію піноутворювача під час пожежі. Стандарт не описує, як проектувати систему в цілому, а зосереджений саме на фізичних характеристиках та методах тестування “заліза”.

Основні положення ДСТУ EN 13565-1:2015

Для кого обов’язковий:

• Виробників протипожежного обладнання (для сертифікації продукції).
• Лабораторій, що проводять випробування компонентів.
• Організацій, що займаються комплектацією систем пінного пожежогасіння на відповідальних об’єктах.

Ключові технічні параметри:

• Гідравлічна міцність: Корпус компонента повинен витримувати тиск, що у 3 рази перевищує розрахунковий робочий тиск (без розривів).
• Герметичність: Випробування проводиться тиском, що у 1,5 рази перевищує робочий (протягом 10 хв без витоків).
• Точність дозування: Концентрація піноутворювача у розчині не повинна бути нижчою за номінальну. Максимальне перевищення: +30% (відносних) або +1% (абсолютних) – вибирається менше значення.
• Температурна стійкість (старіння): Пластмасові деталі випробовують старінням при температурі (100 ± 2)°C протягом 30 діб.

Основні вимоги (коротко):

• Матеріали: Використання корозійностійких матеріалів або спеціальних покриттів. Компоненти з мідних сплавів підлягають окремим тестам на корозійне розтріскування.
• Марковання: На кожному виробі має бути вказано: виробника, модель, робочий тиск, напрямок потоку, номінальну витрату та % дозування.
• Конструкція: Частини, що знімаються для обслуговування, повинні мати захист від неправильного повторного збирання (тобто їх неможливо встановити “догори дриґом”).
• Фільтрація: Розпилювачі з отворами менше 6 мм повинні бути захищені фільтрами.

Що важливо пам’ятати:

• Сумісність не гарантована: Стандарт прямо вказує, що відповідність компонентів цьому документу не означає, що вони автоматично сумісні один з одним (це завдання проектувальника системи).
• Накопичувач осаду: Резервуари для піноутворювачів з вуглецевої сталі повинні мати “мертвий залишок” (накопичувач осаду) об’ємом не менше 2% від загальної кількості рідини.

Практичне застосування

Типові приклади використання:

• Нафтобази та склади ПММ: Використання пінокамер та резервуарів для зберігання концентрату.
• Авіаційні ангари: Застосування генераторів піни високої кратності.
• Хімічні виробництва: Встановлення систем із спеціальними дозаторами для водорозчинних рідин.
• Спринклерні системи з піною: У складських приміщеннях, де води недостатньо для гасіння.

Детальний приклад застосування ДСТУ EN 13565-1 на об’єкті

Розглянемо резервуарний парк для зберігання нафтопродуктів. Для захисту резервуара (типу РВС) використовується система подавання піни зверху. Згідно з ДСТУ EN 13565-1, на верхньому поясі резервуара встановлюється пінокамера.

Критичним елементом цієї камери є ізолювальна мембрана. Вона запобігає виходу випарів бензину назовні через трубопровід пожежогасіння у звичайний час. Однак, згідно з вимогами цього стандарту, ця мембрана повинна витримувати тиск парів (до 0,1 бар), але гарантовано зруйнуватися (лопнути) при подачі тиску піни близько 0,25 бар (за стандартом 0,25 ± 0,025 бар), щоб пропустити піну всередину резервуара під час пожежі. Якщо виробник камери не дотримався вимог стандарту до матеріалу мембрани, вона може не розкритися, і система гасіння не спрацює.

Пов’язані документи

У тексті ДСТУ EN 13565-1 є нормативні посилання на інші стандарти, які є частиною єдиної системи протипожежного захисту. Без них неможливо провести повноцінні випробування:

• EN 1568 (частини 1-4) – “Вогнегасні речовини. Піноутворювачі”. Вимоги до самої хімії (піни), яка використовується в обладнанні.
• EN 12259-1 – Компоненти спринклерних систем (для випробування зрошувачів).
• EN 12416-1 – Системи порошкового пожежогасіння (використовуються методики випробувань на корозію).
• EN 671-1 – Кран-комплекти пожежні (тести на стійкість до внутрішньої корозії).
• ISO 7-1, EN ISO 228-1 – Стандарти на трубні різьби та з’єднання.

Всі пов’язані документи переглянути можна безпосередньо в розділі “Нормативні посилання” повного тексту документу.

Завантажити PDF