Порошок для гасіння пожежі: склад, принцип дії та типи порошків

• ABCE – універсальні порошки (на основі фосфорно-амонійних солей). Підходять для гасіння твердих матеріалів (A), рідин (B), газів (C) та електрообладнання (E). Завдяки універсальності це найпоширеніший тип вогнегасних порошків: він закриває практично всі побутові й офісні сценарії пожежі. Недолік – залишок після гасіння злегка корозійний, особливо у поєднанні з вологою, і може пошкодити електронні плати чи механізми, якщо не прибрати його одразу.
• Порошок типу ПСБ-3 (на основі бікарбонату натрію) – порошок цільового призначення для класів B і C. На відміну від універсальних порошків, ПСБ-3 не застосовують для гасіння тліючих твердих матеріалів класу A, оскільки він не запобігає їхньому повторному займанню. Натомість його залишок значно менш агресивний і легше видаляється, тому такий порошок традиційно обирають там, де класу А фізично немає – насосні станції, газові свердловини, установки з рідким чи газоподібним паливом – але важливо зберегти дороге обладнання неушкодженим. Сьогодні «ПСБ-3» – радше “загальна” назва цього типу порошка для гасіння пожежі, а у виробників такі порошки частіше продаються під іншими комерційними назвами, хоча принцип дії та класи пожеж залишаються тими самими.
• D – спеціальні порошки для гасіння металів, що діють шляхом ізоляції розпеченого металу від кисню, а не інгібуванням реакції. Марка підбирається під конкретний метал: склади на основі бікарбонату натрію з графітом (ПС-1, ПС-2) застосовують для натрію, калію, магнію, але не для літію — для нього використовують окремі флюсово-графітові склади (ПС-11, ПС-12, ПС-13).

Важливо: наведені назви типів порошків відображають галузеву термінологію, а не повний перелік продукції конкретних виробників. Точний хімічний склад та вогнегасну здатність варто уточнювати безпосередньо у постачальника — і вимагати сертифікат відповідності (декларацію відповідності) на конкретну партію порошку, оскільки склад і назви комерційних продуктів можуть відрізнятися від класичних марок.

⚠️ Детальніше про класифікацію пожеж дивіться на сторінці «Класи пожеж згідно ДСТУ EN 2:2014».

Переваги:

• Гасить пожежі кількох класів одночасно (залежно від типу порошку – ABC, D).
• Діапазон робочих температур широкий: зазвичай від -50 °C до +50 °C, що дозволяє використовувати порошок на відкритих майданчиках і в неопалюваних приміщеннях.
• Не проводить електричний струм, тому придатний для гасіння електроустановок під напругою до 1000 В (за умови дотримання дистанції, вказаної виробником).
• Не потребує джерела водопостачання, на відміну від водяного пожежогасіння.
• Економічність: нижча вартість порівняно з газовими агентами (хладонами) або системами тонкорозпиленої води.

Недоліки:

• Відсутність ефекту охолодження: порошок майже не знижує температуру нагрітих конструкцій, що створює ризик повторного займання від розпечених поверхонь.
• Створює щільну хмару, що різко знижує видимість і ускладнює евакуацію.
• Осідає на обладнанні у вигляді дрібного пилу, який складно видалити, – критично для серверних, ЦОД та виробництв із чутливою електронікою.
• Вдихання порошку подразнює дихальні шляхи, тому в приміщеннях з людьми перевагу надають іншим системам пожежогасіння.
• Схильність до злежування: при порушенні умов зберігання порошок може грудкуватися, що призведе до відмови системи чи вогнегасника.

1. Первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники): ручні та пересувні порошкові вогнегасники (ВП) є обов’язковим атрибутом більшості комерційних, виробничих та житлових об’єктів. Для підтримання їхньої працездатності необхідно проводити регулярний огляд та перезарядку. Більш детально про це обладнання на сторінці все про вогнегасники.
2. Стаціонарні системи порошкового пожежогасіння – застосовуються там, де важлива швидка локалізація пожежі без участі людини: фарбувальні камери, склади ЛЗР, трансформаторні підстанції, кухонне обладнання. Такі системи детально розглянуто у статті «Порошкове пожежогасіння: Принцип роботи, обладнання та нормативні вимоги».
3. Локальний захист обладнання: для захисту окремих шаф, моторних відсіків або невеликих приміщень застосовують автономні пристрої. Основним робочим елементом у них виступають модулі порошкового пожежогасіння.

Детальніше

Вибір типу порошку та системи його подачі залежить від класу можливої пожежі на об’єкті, наявності людей у зоні гасіння та чутливості обладнання до забруднення дрібнодисперсним пилом. Детальніше про це та інші особливості на сторінці «Порошкове пожежогасіння: Принцип роботи, обладнання та нормативні вимоги».