АСРВНСО (Автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення)

Зміст статті

АСРВНСО – це автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення. Тобто це автоматизована система, яка безперервно відстежує стан потенційно небезпечних об’єктів в Україні та миттєво оповіщає населення про загрози через сирени, SMS і мобільні додатки.

Система працює в режимі 24/7: датчики на підприємствах передають дані кожні 30-60 секунд. Коли параметри відхиляються на 10% від норми – спрацьовує попередження, на 20% – автоматично запускається оповіщення населення без втручання оператора.

Що таке АСРВНСО

Як працює система

На кожному небезпечному об’єкті встановлені датчики, які вимірюють критичні показники: температуру, тиск, рівень радіації, концентрацію хімічних речовин, рівень води у водосховищах.

Приклад: датчик на хімзаводі фіксує підвищення концентрації аміаку з 10 до 100 мг/м³ (норма – до 20 мг/м³). Система миттєво оповіщає диспетчера та регіональний центр ДСНС, автоматично вмикаються сирени в радіусі 5 км. Час від виявлення до першого сигналу – 30-90 секунд.

Які об’єкти підключені

До системи обов’язково підключаються:

Промислові підприємства:

  • Хімічні заводи зі зберіганням отруйних речовин понад 200 тонн
  • Нафтосховища місткістю понад 5000 м³
  • Атомні електростанції
  • Металургійні комбінати з доменним виробництвом

Гідротехнічні споруди:

  • Водосховища об’ємом понад 10 млн м³
  • Греблі висотою понад 15 метрів

Інші об’єкти:

  • Магістральні газопроводи високого тиску
  • Сховища пестицидів
  • Біологічні лабораторії з небезпечними патогенами

Станом на 2025 рік до АСРВНСО підключено понад 2000 об’єктів, але повне покриття ще не досягнуто.

Канали оповіщення населення

Електросирени – встановлюються на вишках з радіусом покриття 500-1000 метрів. Видають тональний сигнал 3 хвилини з голосовим повідомленням. Обмеження: погано чути всередині будівель.

SMS-оповіщення – розсилка через Cell Broadcast на всі телефони в зоні ураження. Працює навіть при перевантаженні мережі, але не доходить до вимкнених телефонів.

Теле- та радіомовлення – примусове переривання програм з екстреним повідомленням. Ефективність знижується вночі.

Мобільні додатки – push-повідомлення з геолокацією. Працює тільки за умови встановленого додатку.

Реальність: жоден канал не дає 100% покриття. В містах оповіщення досягає 60-75% населення протягом 5 хвилин, в селах – 40-50%.

На які загрози реагує

Техногенні аварії:

  • Витоки отруйних речовин (аміак, хлор, сірководень)
  • Радіаційні інциденти
  • Вибухи на промислових об’єктах
  • Прориви дамб з загрозою затоплення

Природні явища (обмежено):

  • Лісові пожежі, що наближаються до населених пунктів
  • Повені з критичним підняттям рівня води

Що НЕ відстежує:

  • Повітряні тривоги (окрема система)
  • Землетруси (неможливо передбачити)
  • Торнадо та урагани (прогнозує метеослужба)

Система не передбачає аварії – вона фіксує відхилення параметрів, коли загроза вже реальна. Час між початком аварії та оповіщенням – від 1 до 15 хвилин.

АСРВНСО (Автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення)

Нормативна база

Функціонування АСРВНСО регулюється:

  • Кодекс цивільного захисту України (статті 38-41)
  • ДБН В.2.5-76:2014 “Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення”
  • Постанова КМУ № 733 від 27.09.2017
  • СОУ МНС 75.2-00013528-003:2011

Відповідальність власників об’єктів:

  • Встановити обладнання за власний рахунок (500 тис. – 5 млн грн)
  • Забезпечити цілодобове чергування операторів
  • Проводити обслуговування мінімум раз на квартал

Штрафи: від 850 до 1700 грн за відсутність підключення. При аварії з жертвами – кримінальна відповідальність.

Основні проблеми системи

Неповне покриття: підключено близько 60% потенційно небезпечних об’єктів. Електросирени переважно в обласних центрах, села покриті на 20-30%.

Застаріле обладнання: 40% датчиків використовуються понад 20 років. Радянське обладнання дає до 30% хибних спрацювань, що знижує довіру операторів.

Недофінансування: річна потреба – 300 млн грн, виділяється 100-150 млн грн. Модернізація всієї системи вимагає 5-7 млрд грн інвестицій.

Людський фактор: оператори часто ігнорують сигнали датчиків, вважаючи їх хибними. Недостатня кваліфікація персоналу через низьку зарплату.

Система потребує комплексної модернізації з впровадженням цифрових технологій та масштабної кампанії з інформування населення.