Зміст статті
АСРВНСО (Автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення)
АСРВНСО – це автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення. Тобто це автоматизована система, яка безперервно відстежує стан потенційно небезпечних об’єктів в Україні та миттєво оповіщає населення про загрози через сирени, SMS і мобільні додатки.
Система працює в режимі 24/7: датчики на підприємствах передають дані кожні 30-60 секунд. Коли параметри відхиляються на 10% від норми – спрацьовує попередження, на 20% – автоматично запускається оповіщення населення без втручання оператора.
Як працює система
На кожному небезпечному об’єкті встановлені датчики, які вимірюють критичні показники: температуру, тиск, рівень радіації, концентрацію хімічних речовин, рівень води у водосховищах.
Приклад: датчик на хімзаводі фіксує підвищення концентрації аміаку з 10 до 100 мг/м³ (норма – до 20 мг/м³). Система миттєво оповіщає диспетчера та регіональний центр ДСНС, автоматично вмикаються сирени в радіусі 5 км. Час від виявлення до першого сигналу – 30-90 секунд.
Які об’єкти підключені
До системи обов’язково підключаються:
Промислові підприємства:
- Хімічні заводи зі зберіганням отруйних речовин понад 200 тонн
- Нафтосховища місткістю понад 5000 м³
- Атомні електростанції
- Металургійні комбінати з доменним виробництвом
Гідротехнічні споруди:
- Водосховища об’ємом понад 10 млн м³
- Греблі висотою понад 15 метрів
Інші об’єкти:
- Магістральні газопроводи високого тиску
- Сховища пестицидів
- Біологічні лабораторії з небезпечними патогенами
Станом на 2025 рік до АСРВНСО підключено понад 2000 об’єктів, але повне покриття ще не досягнуто.
Канали оповіщення населення
Електросирени – встановлюються на вишках з радіусом покриття 500-1000 метрів. Видають тональний сигнал 3 хвилини з голосовим повідомленням. Обмеження: погано чути всередині будівель.
SMS-оповіщення – розсилка через Cell Broadcast на всі телефони в зоні ураження. Працює навіть при перевантаженні мережі, але не доходить до вимкнених телефонів.
Теле- та радіомовлення – примусове переривання програм з екстреним повідомленням. Ефективність знижується вночі.
Мобільні додатки – push-повідомлення з геолокацією. Працює тільки за умови встановленого додатку.
Реальність: жоден канал не дає 100% покриття. В містах оповіщення досягає 60-75% населення протягом 5 хвилин, в селах – 40-50%.
На які загрози реагує
Техногенні аварії:
- Витоки отруйних речовин (аміак, хлор, сірководень)
- Радіаційні інциденти
- Вибухи на промислових об’єктах
- Прориви дамб з загрозою затоплення
Природні явища (обмежено):
- Лісові пожежі, що наближаються до населених пунктів
- Повені з критичним підняттям рівня води
Що НЕ відстежує:
- Повітряні тривоги (окрема система)
- Землетруси (неможливо передбачити)
- Торнадо та урагани (прогнозує метеослужба)
Система не передбачає аварії – вона фіксує відхилення параметрів, коли загроза вже реальна. Час між початком аварії та оповіщенням – від 1 до 15 хвилин.
Нормативна база
Функціонування АСРВНСО регулюється:
- Кодекс цивільного захисту України (статті 38-41)
- ДБН В.2.5-76:2014 “Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення”
- Постанова КМУ № 733 від 27.09.2017
- СОУ МНС 75.2-00013528-003:2011
Відповідальність власників об’єктів:
- Встановити обладнання за власний рахунок (500 тис. – 5 млн грн)
- Забезпечити цілодобове чергування операторів
- Проводити обслуговування мінімум раз на квартал
Штрафи: від 850 до 1700 грн за відсутність підключення. При аварії з жертвами – кримінальна відповідальність.
Основні проблеми системи
Неповне покриття: підключено близько 60% потенційно небезпечних об’єктів. Електросирени переважно в обласних центрах, села покриті на 20-30%.
Застаріле обладнання: 40% датчиків використовуються понад 20 років. Радянське обладнання дає до 30% хибних спрацювань, що знижує довіру операторів.
Недофінансування: річна потреба – 300 млн грн, виділяється 100-150 млн грн. Модернізація всієї системи вимагає 5-7 млрд грн інвестицій.
Людський фактор: оператори часто ігнорують сигнали датчиків, вважаючи їх хибними. Недостатня кваліфікація персоналу через низьку зарплату.
Система потребує комплексної модернізації з впровадженням цифрових технологій та масштабної кампанії з інформування населення.







