ДСТУ 8829:2019 Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їхнього визначення. Класифікація

Про що цей документ

ДСТУ 8829:2019 встановлює номенклатуру показників пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів, методи їхнього визначення та класифікацію за пожежною небезпекою. Документ охоплює речовини, хімічні сполуки та їхні суміші в різних агрегатних станах, а також будівельні матеріали. Стандарт не поширюється на вибухові та радіоактивні речовини.

Основні положення ДСТУ 8829:2019

Для кого обов’язковий

• Розробники систем пожежної безпеки та вибухобезпеки
• Виробники будівельних матеріалів та хімічних речовин
• Лабораторії, що проводять випробування на пожежну небезпеку
• Організації, що розробляють нормативну документацію на речовини і матеріали
• Фахівці з оцінювання відповідності речовин і матеріалів вимогам пожежної безпеки

Ключові технічні параметри

Основні показники пожежовибухонебезпечності:

• Група горючості (негорючі, важкогорючі, горючі)
• Температура спалаху (для рідин)
• Температура самозаймання
• Концентраційні межі поширення полум’я
• Кисневий індекс (для твердих матеріалів)
• Коефіцієнт димоутворення
• Показник токсичності продуктів горіння

Класифікація будівельних матеріалів:

• За горючістю: Г1, Г2, Г3, Г4
• За займистістю: В1, В2, В3
• За поширенням полум’я: РП1, РП2, РП3, РП4
• За димоутворенням: Д1, Д2, Д3
• За токсичністю: Т1, Т2, Т3, Т4

Основні вимоги

1. Визначення показників: Показники пожежовибухонебезпечності визначають експериментальними методами, які є пріоритетними
2. Класифікація: Речовини і матеріали класифікують за групами горючості, займистості, поширення полум’я
3. Методи випробувань: Стандарт встановлює понад 25 експериментальних методів визначення різних показників
4. Умови випробувань: Температура (25±10)°C, атмосферний тиск 84,0–106,7 кПа, вологість 45–80%
5. Засоби вимірювання: Повинні мати чинні свідоцтва про повірку/калібрування

Що важливо пам’ятати

• Критично важливо: Вибір показників для конкретної речовини залежить від її агрегатного стану та умов застосування
• Увага: Експериментальні методи є пріоритетними; обчислювальні методи застосовують тільки якщо експериментальні неможливі або недостатньо точні
• Небезпека: Порушення методик випробувань може призвести до неправильної класифікації матеріалів і створення пожежонебезпечних ситуацій

Практичне застосування ДСТУ 8829 2019

Стандарт ДСТУ 8829:2019 використовується на різних етапах життєвого циклу об’єкта чи продукції — від лабораторії до будівельного майданчика.

Типові приклади використання

• Сертифікація будівельних матеріалів: Виробники утеплювачів, фарб, лінолеуму чи облицювальних панелей замовляють лабораторні випробування для отримання сертифіката відповідності з присвоєнням класів (наприклад, Г1, Т2).
• Категорування приміщень: Інженери з пожежної безпеки використовують дані про показники пожежовибухонебезпечності речовин (температура спалаху, межі вибуховості), що зберігаються на складі, для визначення категорії приміщення (А, Б, В тощо).
• Вхідний контроль на будівництві: Замовники або технагляд перевіряють супровідну документацію на партії матеріалів, щоб переконатися, що заявлені показники (димоутворення, токсичність) відповідають проектним вимогам для конкретної зони (наприклад, шляхів евакуації).
• Розслідування причин пожеж: Експерти використовують методики стандарту для аналізу залишків матеріалів, щоб зрозуміти, як швидко поширювалося полум’я та які фактори сприяли розвитку пожежі.
• Проектування вентиляції та електромереж: Використання даних про концентраційні межі поширення полум’я для розрахунку аварійної вентиляції та вибору вибухозахищеного електрообладнання.

Особливості застосування на практиці

Варто враховувати, що результати випробувань за цим ДСТУ дійсні лише для конкретного хімічного складу та агрегатного стану матеріалу. Будь-яка зміна рецептури виробником (наприклад, заміна антипірену в пінопласті) вимагає проведення нових випробувань.

Крім того, на практиці пріоритет завжди надається експериментальним даним, отриманим в акредитованій лабораторії, а не довідковим табличним значенням, оскільки реальні показники можуть суттєво відрізнятися від теоретичних.

Конкретний приклад використання ДСТУ 8829

Уявімо ситуацію реконструкції зони фуд-корту та кінотеатру у великому ТРЦ. Дизайнери запропонували використати для оздоблення стін шляхів евакуації нові декоративні композитні панелі та ковролін з високим ворсом для звукоізоляції. Інженер з пожежної безпеки, керуючись ДБН В.1.1-7 (Пожежна безпека об’єктів будівництва), повинен перевірити ці матеріали. Він запитує у постачальника протоколи випробувань, проведених саме за методами ДСТУ 8829:2019.

Під час перевірки протоколів з’ясовується, що запропонований ковролін має показник димоутворення Д3 (висока димоутворювальна здатність) та токсичність Т4 (надзвичайно небезпечні). Згідно з нормами, на шляхах евакуації, де одночасно може перебувати багато людей, такі матеріали заборонені, оскільки у разі пожежі вони швидко створять непроглядну та отруйну димову завісу. На підставі класифікації ДСТУ 8829, інженер відхиляє ці матеріали та зобов’язує підрядника замінити їх на аналоги з показниками не гірше Д2 та Т2, що гарантує безпечнішу евакуацію відвідувачів.

Пов’язані документи

ДСТУ та нормативні документи:

• ДСТУ 2272:2006 – Пожежна безпека. Терміни та визначення
• ДСТУ 2273:2006 – Протипожежна техніка. Терміни та визначення
• ДСТУ Б В.1.1-2-97 – Матеріали будівельні. Метод випробування на займистість
• ДСТУ Б В.2.7-70-98 – Матеріали будівельні. Метод випробування на поширення полум’я
• ДСТУ EN ISO 1182:2016 – Випробування на негорючість
• ДСТУ ISO 13344:2018 – Визначення токсичності продуктів згоряння
• ДСТУ EN 14522:2017 – Визначення температури самозаймання газів і випарів

Міжнародні стандарти (гармонізовані):

• ISO 2592, ISO 2719 – Визначення температури спалаху
• ISO 4589-2, ISO 4589-3 – Визначення кисневого індексу
• EN 1839:2017 – Визначення границь вибуховості
• EN 13821:2002 – Визначення мінімальної енергії займання

Повний перелік пов’язаних документів можна переглянути в розділі 2 “Нормативні посилання” повного тексту стандарту.

Завантажити PDF