ДСТУ EN 14384:2016 Протипожежна техніка. Гідранти пожежні наземні. Загальні вимоги та методи випробування

Про що цей документ

ДСТУ EN 14384:2016 встановлює загальні технічні вимоги, методи випробування та правила маркування для наземних пожежних гідрантів, що використовуються для цілей пожежогасіння. Цей стандарт поширюється на гідранти у формі стовпчиків (колонок), які встановлюються вище рівня землі у розподільчих системах водопостачання.

Документ поширюється на гідранти з вхідними патрубками номінальних діаметрів DN 80, DN 100 та DN 150, розраховані на робочий тиск PN 16, зі зливними пристроями або без них. Стандарт призначений для стандартизації гідравлічних і механічних характеристик обладнання, забезпечуючи надійність подачі води, стійкість до внутрішнього тиску та зовнішніх навантажень.

Також документ вирішує проблему сумісності арматури, регламентуючи розміри патрубків, стійкість до зношування і корозії, що критично важливо для швидкого підключення пожежних команд під час ліквідації надзвичайних ситуацій.

Основні положення ДСТУ EN 14384:2016

Для кого обов’язковий

• Виробники наземних пожежних гідрантів, що постачають продукцію на ринок України
• Органи з сертифікації продукції, які проводять оцінювання відповідності гідрантів
• Проєктні та монтажні організації, що встановлюють гідранти в мережах зовнішнього протипожежного водопостачання

Ключові технічні параметри

• Номінальні діаметри вхідних патрубків: DN 80, DN 100, DN 150
• Робочий тиск PN 16: PFA – 1,6 МПа (16 бар), PMA – 2,0 МПа (20 бар), PEA – 2,5 МПа (25 бар)
• Відстань від вихідного патрубка до землі Н1 ≥ 300 мм
• Кут вихідного патрубка – від 60° до 90°, кут між вихідними патрубками β = 180°
• Мінімальний коефіцієнт подавання Kv (наприклад, для DN 100 з одним вихідним патрубком 100 мм – Kv не нижче 160)

Основні вимоги (коротко)

• Корпус виготовляють із чавуну з лускоподібними або кулястими частинками графіту чи з нержавкої сталі (згідно з EN 1503-1, EN 1503-3)
• Гідрант має закриватися обертанням механізму за годинниковою стрілкою (якщо дивитися зверху)
• Кількість обертів для повного відкривання та напрямок закривання обов’язково зазначають маркуванням на верхній частині гідранта
• Матеріали, що контактують із питною водою (в т. ч. змащувальні), мають відповідати національним вимогам щодо безпеки питної води
• Для DN 150 кількість вихідних патрубків має бути не менше 2
• Усі елементи, що контактують з ґрунтом, водою чи атмосферою, повинні мати антикорозійний захист (покриття)

Що важливо пам’ятати

• Заміна перекривального пристрою (клапана) дозволена лише тоді, коли гідрант не перебуває під тиском – порушення цієї вимоги створює пряму загрозу безпеці
• Відповідність гідранта підтверджується двома незалежними процедурами – попередніми типовими випробуваннями (ПТВ) та заводським виробничим контролем (ЗВК); відсутність будь-якої з них унеможливлює нанесення маркування «СЕ» чи підтвердження відповідності стандарту

Практичне застосування

Типові приклади використання

• Міські мережі водопостачання – встановлення гідрантів на магістральних та розподільних трубопроводах для оперативного забору води пожежними підрозділами
• Промислові підприємства – облаштування зовнішнього протипожежного водопостачання територій заводів і складів
• Житлові масиви та ТРЦ – розміщення гідрантів біля будівель для швидкого підключення пожежної техніки
• Сільська місцевість – використання гідрантів подвійного призначення (пожежогасіння + господарське водопостачання)

Приклад застосування ДСТУ EN 14384 на практиці

Уявімо будівництво нового промислового об’єкта – логістичного складу з високостелажним зберіганням. Проєктна організація, розробляючи мережу зовнішнього протипожежного водопостачання, обирає наземні гідранти DN 100 з двома вихідними патрубками діаметром 65 мм відповідно до вимог ДСТУ EN 14384:2016.

Під час приймання обладнання замовник вимагає в постачальника сертифікат відповідності, декларацію та протокол попередніх типових випробувань, у яких підтверджено значення коефіцієнта Kv, стійкість до крутного моменту закривання (клас 2) та відсутність витоків при випробувальному тиску 2,5 МПа. Це дає гарантію, що в разі пожежі гідрант забезпечить необхідну витрату води для роботи пожежних рукавів і стволів без ризику руйнування чи протікання з’єднань.

Приклад №2 застосування стандарту

Під час проєктування зовнішньої мережі водопостачання для нового великого заводу, інженери керуються вимогами ДСТУ EN 14384:2016. Вони закладають у проєкт наземні “сухі” пожежні гідранти з роз’єднувальною системою (позначення типу С). Оскільки територією заводу постійно рухається вантажний транспорт, наявність роз’єднувальної системи гарантує, що при випадковому наїзді вантажівки на гідрант його наземна колонка безпечно від’єднається, а основний підземний клапан залишиться закритим і непошкодженим.

Крім того, проєктувальники перевіряють, щоб висота від землі до вихідного патрубка становила не менше 300 мм, що дозволить пожежникам швидко і без перешкод приєднати рукави у разі пожежі.

Пов’язані документи

У тексті ДСТУ EN 14384:2016 є нормативні посилання на такі документи, що є частиною єдиної системи протипожежного захисту:

• EN 681-1 – Еластомерні ущільнення. Вимоги до матеріалу ущільнень з’єднань труб, які використовують для водопостачання та водовідведення. Частина 1. Вулканізована гума
• EN 1074-1:2000, EN 1074-2:2000, EN 1074-6:2004 – Клапани для водопостачання. Відповідність вимогам призначення та належні методи випробовування (частини 1, 2, 6 – загальні вимоги, перекривальні клапани, гідранти)
• ДСТУ EN 1092-2:2010 (відповідає EN 1092-2) – Фланці і їх з’єднання. Круглі фланці для труб, клапанів, з’єднувальної арматури та допоміжних деталей з указаним номінальним тиском PN. Частина 2. Чавунні фланці
• EN 1092-1 – аналогічний документ для сталевих фланців
• EN 1503-1, EN 1503-3 – Клапани. Матеріали для корпусів, кришок і ковпаків (сталі та чавуни, дозволені європейськими стандартами)
• ДСТУ ISO 9001:2009 (відповідає EN ISO 9001:2000) – Системи управління якістю. Вимоги

Всі пов’язані документи та детальні посилання переглянути можна безпосередньо в повному тексті документу (розділ 2 «Нормативні посилання» та Бібліографія).

Завантажити PDF