Про що цей документ
ДСТУ EN 15276-1:2021 встановлює вимоги до компонентів систем аерозольного пожежогасіння та визначає методи їх випробування. Стандарт поширюється на системи, які призначені для гасіння пожеж об’ємним способом – тобто шляхом заповнення захищуваного приміщення вогнегасним аерозолем, що утворюється в результаті згоряння твердої аерозолеутворювальної сполуки.
Документ описує, з яких компонентів має складатися генератор вогнегасного аерозолю (тверда аерозолеутворювальна сполука, пристрій охолодження, пристрій запуску, випускний сопловий отвір, корпус, монтувальний кронштейн), які вимоги висуваються до кожного з них, а також яким випробуванням (на корозію, вібрацію, механічний удар, вплив вогню, старіння тощо) має бути підданий генератор перед тим, як його можна буде застосовувати на об’єктах.
Основні положення ДСТУ EN 15276-1:2021
Для кого обов’язковий
- Для осіб та компаній, які займаються проєктуванням, монтуванням, випробуванням, експлуатацією та технічним обслуговуванням систем аерозольного пожежогасіння.
- Для виробників і постачальників генераторів вогнегасного аерозолю та пристроїв запуску.
- Для об’єктів, де такі системи використовуються як засіб об’ємного гасіння пожеж класів А, В та С (за винятком пожежонебезпечних об’єктів, де такі речовини неприйнятні).
Ключові технічні параметри
- Мінімальний термін служби генератора вогнегасного аерозолю має становити не менше ніж 15 років.
- Тривалість безперервної подачі вогнегасної речовини не повинна перевищувати 90 с.
- Максимальна температура, якої може досягати корпус генератора під час роботи, не має перевищувати 400 °C.
- Система має спрацьовувати в діапазоні температур принаймні від мінус 20 °C до 50 °C і за відносної вологості повітря до 95%.
Основні вимоги (коротко)
- Компоненти системи мають бути стійкими до корозії (випробовуються сольовим туманом та розчином аміаку), вібрації та механічних ударів (падіння з висоти 2 м).
- Температура струменя аерозолю нормується залежно від зони застосування: не вище 75 °C для приміщень з можливим перебуванням людей, 200 °C для зон з горючими матеріалами, та 400 °C для зон з негорючим обладнанням.
- Після спрацювання обладнання люди повинні обов’язково залишати приміщення, яке потім герметично закривається, оскільки аерозоль знижує видимість та може утворювати токсичні речовини.
- Кожен генератор повинен мати маркування з інформацією про масу аерозолеутворювальної сполуки, дату виробництва, температурний діапазон, термін служби та класи пожежі.
- Нехтування регламентними роботами з технічного обслуговування суворо заборонено, оскільки це пов’язане з небезпекою для життя осіб на об’єкті у разі відмови системи під час пожежі.
Важливо: застосування генераторів, не випробуваних за цим стандартом (або сертифікованих за застарілою методикою CEN/TR 15276-1:2014), може бути підставою для відмови в прийнятті системи в експлуатацію.
Це коротка вижимка документа! Більш детальна інформація міститься в повному тексті ДСТУ EN 15276-1:2021 – для отримання офіційного примірника зверніться до ДП «УкрНДНЦ» або уповноважених розповсюджувачів стандартів.
Практичне застосування
Типові приклади використання:
- Захист серверних кімнат, телекомунікаційних вузлів та архівів, де важливо уникнути використання води або піни.
- Електрощитові та трансформаторні приміщення (оскільки аерозольні вогнегасні речовини не проводять електричний струм).
- Складські та виробничі приміщення невеликих об’ємів для гасіння пожеж класів А, В та С.
Особливості застосування на практиці: стандарт стосується саме компонентів системи (генераторів), а не проєктування системи в цілому – вимоги до проєктування, монтування та технічного обслуговування системи як такої встановлює окремий документ EN 15276-2. Тому на практиці обидва стандарти застосовуються спільно.
Приклад застосування норм ДСТУ EN 15276-1 на об’єкті
Захист приміщення з електронним обладнанням (серверна): при проєктуванні протипожежного захисту серверної, фахівці розраховують необхідну кількість аерозольних генераторів, виходячи з об’єму приміщення та показника вогнегасної здатності, вказаного виробником згідно з ДСТУ EN 15276-1:2021.
Оскільки в серверній знаходиться чутливе та потенційно горюче обладнання (пластики, кабелі), інженери розміщують генератори так, щоб дотримувався мінімальний термічний проміжок, за якого температура струменя не перевищує 200 °C у зоні контакту з апаратурою.
Крім того, оскільки в приміщення може заходити ІТ-персонал, система обладнується попереджувальною сигналізацією для евакуації людей до моменту випуску аерозолю, оскільки його щільність ускладнює видимість, подібно до диму.
Пов’язані документи
У тексті стандарту наведено такі нормативні посилання:
- EN 2 – Classification of fires (Класифікація пожеж) – національний аналог ДСТУ EN 2:2014
- EN 15276-2 – Fixed firefighting systems – Condensed aerosol extinguishing systems – Part 2: Design, installation and maintenance (Частина 2. Проєктування, монтування та технічне обслуговування) – національний аналог ДСТУ EN 15276-2:2022*.
- IEC 60068-2-6:2015 – Environmental testing – Test Fc: Vibration (sinusoidal) – діючий національний аналог ДСТУ EN 60068-2-6:2022*
- IEC 60068-2-30:2015 – Environmental testing – Test Db: Damp heat, cyclic – діючий національний аналог ДСТУ EN 60068-2-30:2022*
- ISO 5660-1 – Reaction-to-fire tests – Heat release, smoke production and mass loss rate – національний аналог ДСТУ ISO 5660-1:2018
Повний перелік нормативних посилань та їхніх національних відповідників наведено безпосередньо в тексті документу (розділ 2 та довідковий додаток НА).
*Зверніть увагу: сам текст ДСТУ EN 15276-1:2021 посилається на попередні редакції деяких стандартів (2014-2015 рр.), які згодом були оновлені УкрНДНЦ. А ми, у переліку вище, навели чинні на сьогодні версії.
Важливо: згідно з законодавством про авторське право та політикою розповсюдження національних стандартів, повний текст документа доступний лише на офіційних ресурсах.
Інформація на цій сторінці носить довідковий характер і призначена для загального ознайомлення. Для проєктування та будівництва необхідно використовувати офіційні видання документів з відміткою про чинність.
Де отримати офіційний примірник:
Для отримання офіційного документа звертайтеся на офіційний сайт Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (УкрНДНЦ).
