ДСТУ ISO 16732-1:2018 Інжиніринг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 1. Загальні положення

Про що цей документ

ДСТУ ISO 16732-1 – це національний стандарт, який визначає концептуальну основу для оцінювання пожежного ризику. Простими словами, документ пояснює, за якими принципами фахівці з пожежної безпеки розраховують і тлумачать пожежний ризик – тобто поєднання ймовірності (частоти) виникнення пожежі та тяжкості її можливих наслідків.

Стандарт призначений насамперед для фахівців, щоб обґрунтовувати рішення щодо пожежної профілактики або протипожежного захисту нових та наявних об’єктів будівництва. Оцінювання ризику за цією методологією дає змогу визначити необхідний рівень безпеки, вивчити співвідношення між витратами та перевагами від впровадження систем захисту, а також проаналізувати події, які трапляються рідко, але мають катастрофічні наслідки.

Основні положення ДСТУ ISO 16732-1:2018

Для кого важливий цей документ:

• Інженери, які займаються питаннями забезпечення пожежної безпеки та інжинірингом пожежної безпеки об’єктів будівництва
• Представники органів місцевої влади та наглядових органів, які мають повноваження оцінювати пожежну безпеку
• Персонал пожежної служби
• Розробники нормативних документів у сфері пожежної безпеки
• Страхові компанії
• Менеджери з пожежної безпеки та оцінювання ризику

Ключові поняття документа:

• Пожежний ризик (для сценарію) – поєднання ймовірності пожежі та кількісного виміру її наслідків
• Пожежний ризик (для проекту) – поєднання частоти виникнення та наслідків усіх сценаріїв, пов’язаних з проектом
• Сценарій пожежі – якісний опис перебігу пожежі в часі, що визначає ключові події та відрізняє її від інших можливих пожеж
• Типовий сценарій пожежі – конкретний сценарій, обраний з групи сценаріїв так, щоб його наслідками можна було характеризувати середні наслідки всієї групи
• Індивідуальний ризик – кількісний вимір ризику для конкретної особи
• Суспільний ризик – кількісний вимір ризику як сукупності наслідків для групи постраждалих осіб

Основні вимоги та підхід (коротко):

• Оцінюванню ризику передує створення контексту: визначення цілей пожежної безпеки, методик оцінювання та фактів або припущень, з якими працюватимуть
• Кількість сценаріїв пожежі, які теоретично можна виявити для будь-якого об’єкта, надто велика для аналізування кожного окремо – тому сценарії об’єднують у групи, а для розрахунку обирають типові (репрезентативні) сценарії
• Для кожної обраної групи сценаріїв розраховують частоту виникнення (ймовірність) та наслідки, після чого визначають ризик за формулою: Ризик = сума (частота × наслідки) для всіх сценаріїв, або як сумарна частота сценаріїв, наслідки яких перевищують встановлений поріг безпеки
• Отриманий (поєднаний) пожежний ризик проекту порівнюють із заздалегідь визначеними критеріями прийняття ризику
• Обов’язковим елементом методики є аналізування невизначеності, чутливості результатів та можливих систематичних похибок розрахунку
• Критерії прийнятності ризику можуть встановлюватися на основі індивідуального ризику, суспільного ризику, базової лінії попереднього досвіду або підходу ALARP (Найнижчий можливий на практиці ризик), який передбачає поділ на три зони: прийнятний ризик, зону ALARP (потребує додаткового обґрунтування) та неприйнятний ризик

Що важливо пам’ятати:

• Цей стандарт визначає лише загальні принципи оцінювання пожежного ризику – він не встановлює конкретної обов’язкової методики розрахунку і сам собою не відповідає вимогам жодного нормативного документа щодо виконання оцінювання пожежного ризику як такого
• Типовий сценарій пожежі, обраний для розрахунку, має справді репрезентувати всю групу сценаріїв – заниження або завищення тяжкості обраного сценарію є однією з найпоширеніших помилок під час практичного застосування методики

Практичне застосування ДСТУ 16732-1

Типові приклади використання

• Обґрунтування проєктних рішень щодо систем протипожежного захисту нових будівель, коли протипожежні вимоги виражені не в чітких нормативних значеннях, а в імовірнісній формі
• Порівняння кількох альтернативних варіантів протипожежного захисту об’єкта за рівнем ризику перед вибором остаточного проєктного рішення
• Оцінювання існуючих будівель для прийняття рішення про необхідність додаткових заходів пожежної профілактики
• Аналізування співвідношення витрат і переваг від впровадження конкретних заходів зниження пожежного ризику
• Підтримка вибору сценаріїв та інших елементів під час детерміністичного аналізу пожежної безпеки об’єкта

Особливості застосування на практиці

Стандарт передбачає, що користувач має власноруч сформувати структуру сценаріїв пожежі для конкретного об’єкта, спираючись на його призначення, планування приміщень, кількість та поведінку людей. Через це якість застосування методики суттєво залежить від кваліфікації та досвіду фахівця, який виконує оцінювання – документ прямо наголошує на важливості «експертного інженерного оцінювання» на кожному етапі розрахунку.

Детальний приклад застосування: офісна будівля

Уявімо офісну будівлю, для якої проєктувальник повинен підтвердити, що обране рішення щодо систем протипожежного захисту (сповіщувачі, спринклери, шляхи евакуації) забезпечує прийнятний рівень безпеки людей.

Замість детерміністичного розрахунку одного «найгіршого» сценарію пожежі, фахівець за принципами цього стандарту спочатку створює контекст – визначає типи приміщень (кабінети, конференц-зали, серверні, коридори), режими їх використання (робочий день, ніч, вихідні) та характеристики людей, які там перебувають.

Далі всі можливі осередки виникнення пожежі об’єднують у групи сценаріїв (наприклад, за типом приміщення та швидкістю розвитку пожежі), для кожної групи обирають типовий сценарій, оцінюють частоту його виникнення на основі статистики пожеж в офісних будівлях та розраховують наслідки (час до критичних умов, кількість людей, що можуть постраждати).

Підсумовуючи ризики за всіма групами сценаріїв, отримують поєднаний пожежний ризик проєкту, який порівнюють із прийнятим критерієм – і на основі цього порівняння приймають рішення про достатність запроєктованих протипожежних заходів.

Детальніший розбір саме такого прикладу офісної будівлі наведено в пов’язаному стандарті ДСТУ ISO/TR 16732-2 (Частина 2 цієї серії).

Пов’язані документи

У тексті ДСТУ ISO 16732-1:2018 є нормативні посилання та згадки інших стандартів, які разом утворюють єдину систему оцінювання пожежного ризику і є частиною єдиної системи протипожежного захисту:

• ISO 13943:2008 Пожежна безпека. Словник термінів*
  *Станом на сьогодні в Україні прийнято новішу редакцію словника термінів — ДСТУ EN ISO 13943:2022 (EN ISO 13943:2017, IDT; ISO 13943:2017, IDT), чинний з 31.12.2023.
• ДСТУ ISO 23932:2018 (ISO 23932:2009) Інжиніринг пожежної безпеки. Загальні принципи – базовий стандарт інжинірингу пожежної безпеки, вимоги якого застосовні до будь-якого застосування оцінювання пожежного ризику.
• ДСТУ ISO/TR 16732-2:2018 Інжиніринг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 2. Приклад офісної будівлі.
• ДСТУ ISO/TR 16732-3:2018 Інжиніринг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 3. Приклад промислового підприємства.
• ISO 16730 Оцінка, верифікація та валідація методів розрахунку.
• ISO/TS 16733:2006 Вибір розрахункових сценаріїв пожежі.
• ISO/TR 16738 Оцінка поведінки та руху людей.

Усі нормативні та довідкові посилання наведено в розділі 2 та бібліографії повного тексту документа – рекомендуємо переглянути їх безпосередньо в ньому.

Завантажити PDF