ДСТУ EN 13565-2:2022 Стаціонарні системи пожежогасіння. Пінні системи. Частина 2. Проєктування, будівництво та обслуговування

Про що цей документ

ДСТУ EN 13565-2:2022 встановлює вимоги та описує методи проєктування, монтажу, випробування та технічного обслуговування стаціонарних систем пожежогасіння піною низької, середньої та високої кратності. Документ є другою частиною серії EN 13565 «Стаціонарні системи пожежогасіння – Пінні системи» і доповнює першу частину, яка описує вимоги до компонентів таких систем.

Стандарт дає практичне керівництво з вибору типу пінної системи для конкретних об’єктів – резервуарів зберігання, технологічних зон, ангарів для літаків, морських причалів, зріджених горючих газів тощо, – однак сам ризик-аналіз та оцінка ризику залишаються поза межами документа і мають виконуватись компетентною особою окремо.

Основні положення ДСТУ EN 13565-2:2022

Для кого обов’язковий

• Проєктувальники систем пожежогасіння піною
• Монтажні та пусконалагоджувальні організації
• Власники та експлуатанти об’єктів, обладнаних пінними системами (нафтобази, резервуарні парки, аеропорти/ангари, морські термінали, об’єкти зберігання зрідженого газу)
• Фахівці, що здійснюють технічне обслуговування та періодичні перевірки пінних систем

Для яких об’єктів/ситуацій застосовується

• Резервуари зберігання пальних та горючих рідин (з фіксованим конічним дахом, плаваючим дахом, внутрішнім плаваючим дахом)
• Обваловані/обгороджені зони (бунди) та технологічні площадки
• Спринклерні та дренчерні системи, підсилені піною
• Ангари для літаків (типи 1, 2, 3)
• Морські навантажувально-розвантажувальні причали
• Об’єкти зі зрідженими горючими газами (LNG/LPG)
• Приміщення, що потребують об’ємного гасіння піною високої кратності (кабельні тунелі, підземні сховища, склади)

Ключові технічні параметри

• Номінальна норма подачі піногасного розчину: q(th) = 4,0 л/хв/м² (базове значення для розрахунку за формулою q = q(th) × fc × fo × fh)
• Кратність піни низької кратності: не більше 20:1
• Кратність піни середньої кратності: більше 20:1, але не більше 200:1
• Кратність піни високої кратності: більше 200:1 (для генераторів високої кратності – зазвичай 500:1–1000:1)
• Мінімальна витрата на один пожежний рукав (ручний ствол): не менше 200 л/хв протягом 30 хв
• Швидкість руху піни в останніх 3 м трубопроводу підповерхневої подачі: не більше 3 м/с для палив із температурою спалаху менше 25°C і температурою кипіння більше 40°C; не більше 6 м/с – для інших палив

Основні вимоги (коротко)

• Компонентні матеріали пінних систем мають бути стійкими до речовин, з якими контактують; ведеться облік типу, марки, норми дозування, дати виготовлення, номера партії та класифікації за EN 1568 піногасної речовини
• Норма подачі розраховується за формулою з урахуванням класу піногасної речовини, типу об’єкта захисту та відстані розпилювачів
• Пінний концентрат повинен відповідати EN 1568 та бути сумісним із дозатором (пропорціонером) відповідно до вимог EN 13565-1
• Водопостачання розраховується на найбільший сценарій витрати з урахуванням мінімального часу роботи, встановленого у відповідних розділах документа (5–10)
• Усі трубопроводи, дозуючі та контрольні пристрої мають бути захищені від замерзання, механічних пошкоджень та впливу вогню
• Для резервуарів із фіксованим дахом передбачається встановлення пінних камер під слабким швом (з’єднанням стінки та даху), кількість яких залежить від діаметра резервуара (Таблиця 5)

Що важливо пам’ятати

• Стандарт прямо визначає перелік речовин та ситуацій, для яких пінні системи взагалі непридатні: целюлозний нітрат та подібні хімікати, що виділяють кисень; неогороджене електрообладнання під напругою; реактивні до води метали (натрій, калій, натрій-калієві сплави); водореактивні небезпечні речовини (наприклад, триетилалюміній, пентаоксид фосфору); горючі метали (алюміній, магній)
• Підповерхневий режим подачі піни (subsurface) категорично заборонено використовувати для водозмішуваних палив (спирти, естери, кетони, альдегіди), для вуглеводневих палив з температурою спалаху менше 25°C і кипіння менше 40°C, для палив з температурою зберігання вище 80°C та/або в’язкістю ≥ 100 мм²/с, а також для безфторових піноутворювачів (fluorine free foams)

Практичне застосування

Типові приклади використання:

• Нафтобаза – захист резервуарів зберігання нафтопродуктів пінними камерами з верхньою або підповерхневою подачею
• НПЗ / хімічний завод – дренчерні та спринклерні системи, підсилені піною, для технологічних установок і зон навантаження
• Аеропорт – система пожежогасіння ангару піною для захисту повітряних суден під час обслуговування
• Морський термінал – стаціонарні пінні монітори для причалів навантаження/розвантаження танкерів
• Об’єкт зберігання СПГ/ЗВГ – система піни високої кратності для контрольованого допалювання та гасіння незапалених розливів
• Склад пластикової упаковки або паперу в рулонах – система піни високої кратності для об’ємного гасіння приміщення

Особливості застосування на практиці

Вибір режиму подачі піни (top pouring, semi-subsurface, subsurface) залежить від типу резервуара, властивостей палива та температурних умов зберігання. Стандарт наголошує, що якість води (жорсткість, засоленість, антифризи, забруднення) суттєво впливає на кратність та стабільність піни, тому перед проєктуванням системи обов’язково слід перевірити сумісність обраного піноутворювача з наявним джерелом водопостачання, особливо для систем середньої та високої кратності.

Приклад застосування ДСТУ EN 13565-2 на нафтобазі

Розглянемо захист вертикального сталевого резервуара (РВС) з бензином об’ємом 5000 м³. Згідно з ДСТУ EN 13565-2, для такого об’єкта вибирається система гасіння піною низької кратності. Інженери розраховують кількість генераторів піни (ГПС або пінокамер) по периметру резервуара.

Якщо діаметр резервуара становить, наприклад, 22 метри, то згідно з таблицями стандарту (таблиця 5), необхідно встановити мінімум 1 пінозлив (для діаметрів до 24 м), але на практиці для надійності часто ставлять 2-3 точки подачі. Важливо: система проектується так, щоб піна подавалася м’яко, не занурюючись глибоко в бензин (щоб не насичуватися парами пального, які горять). Розрахунковий час подачі піни становить 60 хвилин.

Окрім самої системи гасіння, обов’язково проектується система водяного охолодження стінок резервуара (регулюється іншими нормативними документами), щоб запобігти їх деформації від температури.

Пов’язані документи

Відповідно до розділу 2 «Нормативні посилання» документа, стандарт прямо посилається на такі документи:

• EN 54 (усі частини) – Fire detection and fire alarm systems (Системи пожежної сигналізації та детектування)
• EN 1568 (усі частини) – Fire extinguishing media – Foam concentrates (Вогнегасні речовини – Піноутворювачі)
• EN 12094-1 – Fixed firefighting systems – Components for gas extinguishing systems – Part 1: Requirements and test methods for electrical automatic control and delay devices
• EN 12259-1 – Fixed firefighting systems – Components for sprinkler and water spray systems – Part 1: Sprinklers
• EN 12845:2015 – Fixed firefighting systems – Automatic sprinkler systems – Design, installation and maintenance
• prEN 13565-1:2016 – Fixed firefighting systems – Foam systems – Part 1: Requirements and test methods for components (перша частина цієї ж серії стандартів, що встановлює вимоги до компонентів)

Документ також містить бібліографічні джерела, зокрема EN 2 «Classification of fires» та EN 12094-2.

Повний перелік нормативних посилань та бібліографії наведено у розділах 2 та «Bibliography» повного тексту документа.

Завантажити PDF