ДСТУ EN 54-3:2022 Системи виявлення пожежі та пожежної сигналізації. Частина 3. Пристрої пожежної сигналізації

Про що цей документ

Основні положення ДСТУ EN 54-3:2022

Для кого обов’язковий

• Виробники звукових пожежних оповіщувачів (у тому числі мовленнєвих), які постачають продукцію на ринок України
• Органи із сертифікації та випробувальні лабораторії, що підтверджують відповідність пожежних оповіщувачів
• Проєктувальники систем пожежної сигналізації – при виборі та обґрунтуванні характеристик оповіщувачів для об’єкта
• Монтажні та обслуговуючі організації – для перевірки відповідності встановленого обладнання

Ключові технічні параметри

• Мінімальний рівень звукового тиску: не менше 65 дБ(А) щонайменше в одному напрямку (вимірюється на відстані 1 м від контрольної точки пристрою)
• Різниця рівня звуку між мінімальним і максимальним значенням напруги живлення: не більше 6 дБ
• Тривалість безперервної роботи: оповіщувач має витримати щонайменше 100 годин роботи в циклі “1 година – увімкнено, 1 година – вимкнено”
• Клас захисту оболонки (IP): тип A (для приміщень) – не гірше IP21C; тип B (для вулиці) – не гірше IP33C
• Робочі температурні діапазони: тип A – від –10°C до +55°C; тип B – від –25°C до +70°C
• Точність синхронізації (якщо функція передбачена): розбіжність у часі між пристроями менше 0,05 с
• Рівень мовленнєвого повідомлення у голосових оповіщувачах – не більше ніж на 10 дБ нижче рівня привертаючого увагу сигналу

Основні вимоги (коротко)

• Рівень звукового тиску, частота та звуковий патерн сигналу повинні відповідати даним, задекларованим виробником, і не залежати суттєво від напруги живлення
• Матеріали корпусу мають відповідати вимогам щодо горючості пластику (класи V-2/HB75 або 5VA залежно від споживаної потужності)
• Пристрій повинен зберігати працездатність після впливу високих і низьких температур, вологості, вібрації, ударів та сірчистого газу (SO₂) як фактора корозії
• Оповіщувач повинен бути стійким до електромагнітних завад (електростатичні розряди, радіочастотні поля, кидки напруги)
• Для мовленнєвих оповіщувачів послідовність “сигнал уваги – пауза – голосове повідомлення – пауза” має відповідати чітко визначеним часовим межам
• Кожен виріб повинен мати маркування з позначенням стандарту, типом (A або B), діапазоном напруги живлення та серійним/партійним кодом

Що важливо пам’ятати

• Тип A і тип B – це не взаємозамінні варіанти, а різні класи стійкості: тип B розрахований на вулицю або приміщення з підвищеною вологістю/температурою, тип A – переважно для внутрішніх приміщень. Використання оповіщувача не того типу на об’єкті є типовою помилкою при проєктуванні та монтажі.
• Відповідність цьому стандарту підтверджується через систему оцінювання та підтвердження сталості показників (AVCP, Система 1), яка передбачає участь призначеного органу з сертифікації, а не лише декларацію самого виробника.

Чому існує інший ДСТУ EN 54-3 – 2003 року? І чи можна його використовувати?

У нормативній базі України одночасно фігурують два документи зі схожою тематикою:

• ДСТУ EN 54-3:2003 «Оповіщувачі пожежні звукові» (EN 54-3:2001, IDT) – прийнятий наказом Держспоживстандарту України від 16.12.2003 № 235, чинний з 01.07.2004. До нього згодом внесли Зміну № 1 та Зміну № 2 (гармонізовані з поправками EN 54-3:2001/A1:2002 та EN 54-3:2001/A2:2006).
• ДСТУ EN 54-3:2022 «Пристрої пожежної сигналізації» (EN 54-3:2014+A1:2019, IDT) – документ, розглянутий на цій сторінці, прийнятий наказом ДП «УкрНДНЦ» від 28.12.2022 № 285, чинний з 31.12.2023.

Причина такого дублювання – в Європі стандарт EN 54-3 з часом кардинально переглядався: версія 2001 року (з поправками 2002 та 2006 років) була згодом повністю замінена новою редакцією EN 54-3:2014, до якої в 2019 році додали Поправку A1. Україна історично спершу прийняла стару європейську версію (2003 рік), а значно пізніше – пакетним методом – “підтягнула” національну базу до чинної європейської редакції.

Тобто незважаючи на різну назву, ДСТУ EN 54-3:2022 регламентує той самий тип обладнання, що й версія 2003 року, – звукові пожежні оповіщувачі (сирени), включно з мовленнєвими оповіщувачами. Це не окрема категорія продукції, а оновлена редакція вимог і методів випробувань до тих самих пристроїв.

Практичне застосування

Типові приклади використання

• Офісні та адміністративні будівлі – оповіщувачі типу A монтують у коридорах, сходових клітках, кабінетах як складову адресної або неадресної системи пожежної сигналізації
• Торговельно-розважальні центри – застосовують мовленнєві (голосові) оповіщувачі, які поєднують сигнал тривоги з озвученим повідомленням про евакуацію
• Виробничі та складські приміщення – використовують оповіщувачі підвищеної гучності та стійкості до пилу і вологи
• Вуличні та напіввідкриті об’єкти (навіси, автостоянки, зовнішні технічні майданчики) – застосовують виключно оповіщувачі типу B через вимоги до IP-захисту та розширеного температурного діапазону
• Готелі, лікарні, навчальні заклади – встановлюють синхронізовані оповіщувачі для рівномірного та одночасного звучання сигналу тривоги в усіх приміщеннях

Зверніть увагу: при проєктуванні кількість і розташування оповіщувачів визначають не лише за цим стандартом, а й за ДБН В.2.5-56, який регламентує мінімальний рівень звуку в кожній точці приміщення. Стандарт ДСТУ EN 54-3 відповідає лише за характеристики самого пристрою – а не за розрахунок кількості точок оповіщення на об’єкті.

Приклад застосування ДСТУ EN 54-3 в ТРЦ

Уявімо ТРЦ на кілька поверхів із фуд-кортом, кінотеатром та підземним паркінгом. У торговельних залах і на поверхах, де постійно перебувають відвідувачі, проєктувальник передбачає мовленнєві оповіщувачі типу A, які при спрацюванні системи пожежної сигналізації спочатку видають привертаючий увагу сигнал тривалістю кілька секунд, а потім – чітке голосове повідомлення про необхідність евакуації через найближчий вихід. Усі оповіщувачі на поверсі синхронізовані між собою, щоб уникнути акустичного накладання сигналів різних пристроїв.

У підземному паркінгу, де можлива підвищена вологість, пил від вихлопних газів і перепади температури, застосовують оповіщувачі типу B з класом захисту не гірше IP33C.

Відповідність усіх встановлених пристроїв ДСТУ EN 54-3:2022 підтверджується сертифікатами та декларацією про виконання (протоколами випробувань виробника), які замовник вимагає при прийманні системи в експлуатацію.

Пов’язані документи

У тексті ДСТУ EN 54-3:2022 є нормативні посилання на інші стандарти, які є частиною єдиної системи протипожежного захисту:

• ДСТУ EN 54-1 (Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 1. Вступ) – базовий стандарт серії EN 54, що визначає загальні положення для всіх компонентів системи пожежної сигналізації
• ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту» – будівельні норми, що визначають правила проєктування й розміщення оповіщувачів на об’єктах в Україні
• EN 50130-4 – європейський стандарт з електромагнітної сумісності для складників систем пожежної, охоронної та тривожної сигналізації
• EN 60529 (з поправками) – міжнародний/європейський стандарт класифікації ступенів захисту оболонок (коди IP)
• EN 60695-11-10 та EN 60695-11-20 – стандарти методів випробувань на пожежну небезпеку (горючість пластику)
• EN 61672-1 – стандарт на шумоміри, що застосовується під час вимірювання рівня звукового тиску оповіщувачів
• Технічний регламент будівельних виробів, будівельних матеріалів та конструкцій (український аналог Регламенту (ЄС) № 305/2011) – визначає систему оцінювання відповідності (AVCP) для цього виду продукції

Повний перелік усіх нормативних посилань наведено безпосередньо в розділі 2 та в Додатку ZA повного тексту документа.

Завантажити PDF