Зміст статті
Пожежний щит: види, комплектація та вимоги до встановлення
Що таке пожежний щит і навіщо він потрібен
Пожежний щит (стенд) – це металева конструкція для розміщення первинних засобів пожежогасіння: вогнегасників, пожежного інвентарю, ящика з піском тощо. Його головна задача – забезпечити швидкий доступ до інструментів для локалізації та гасіння пожежі на її початковій стадії, ще до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів.
Обов’язковість встановлення пожежних щитів на виробничих, складських і допоміжних об’єктах, а також на території підприємств прямо передбачена НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні».
Пожежні щити обов’язкові на території підприємств і в приміщеннях незалежно від наявності інших систем захисту – внутрішнього водопроводу чи систем автоматичного пожежогасіння.
Пожежний щит має бути одночасно доступним (щоб людина за секунди дістала потрібний інструмент) і захищеним (щоб інвентар знаходився на видному місці з легким доступом, а в разі розміщення на вулиці – не псувався від погодних умов).
Види пожежних щитів та особливості
Залежно від умов експлуатації та місця встановлення, виділяють два основні типи пожежних щитів – відкриті і закриті. Кожен з них має чіткі умови застосування.
Щит пожежний відкритого типу
Це класичний плаский стенд, на якому інвентар розміщується на спеціальних гачках. Він не має дверцят чи захисної сітки.
- Переваги: миттєвий доступ до будь-якого інструменту без необхідності відмикати замки. Має нижчу вартість та простоту огляду стану інвентарю.
- Недоліки: не захищає інвентар від крадіжок та впливу погодних умов.
- Де застосовується: у закритих приміщеннях з контрольованим доступом (виробничі цехи, закриті склади, території підприємств із цілодобовою охороною).
Щит пожежний закритого типу
Це конструкція у вигляді шафи з дверцятами. Дверцята можуть бути суцільними металевими (з віконцями для візуального контролю) або виконані з металевої сітки.
- Переваги: захист інвентарю від прямого сонячного проміння, опадів та несанкціонованого доступу.
- Недоліки: у разі пожежі може знадобитися додатковий час на відкриття (особливо, якщо ключ відсутній на місці).
- Де застосовується: на відкритих майданчиках, автостоянках, паркінгах, у загальнодоступних місцях, де є ризик розкрадання інструменту.
Типова помилка: замикання щита закритого типу на замок, ключ від якого “знаходиться у начальника охорони на іншому кінці об’єкта”. Згідно з нормами, дверцята мають відкриватися без значних зусиль та без ключа у разі екстреної ситуації.
Що означають позначення ЩП-А, ЩП-Б, ЩП-В, ЩП-Е
У багатьох джерелах – на сайтах виробників, у методичках з охорони праці тощо пожежні щити поділяють на типи за буквеним індексом:
- ЩП-А – для приміщень категорій А і Б (вибухопожежонебезпечні): цехи з горючими газами, розчинниками. Найповніша комплектація.
- ЩП-Б – для приміщень категорії В (пожежонебезпечні): склади, виробничі цехи з горючими матеріалами.
- ЩП-В – для приміщень категорій Г і Д (менш небезпечні): котельні, механічні цехи.
- ЩП-Е – для зон з електроустановками.
Зустрічаються також позначення ЩП-СГ (для сільськогосподарських об’єктів) та ЩПП (пересувний пожежний пост для вогневих робіт).
Важливо про цю класифікацію: ми звірили її з чинним текстом НАПБ А.01.001-2014 (глава 3 розділу V, яка безпосередньо регулює пожежні щити) – буквених позначень ЩП-А/Б/В/Е там немає!
Це усталене позначення, що прийшло з ширшої пожежно-технічної практики (аналогічний поділ традиційно застосовувався в галузевих нормах і методичках з охорони праці), і багато сайтів досі використовують його як зручний орієнтир типів пожежних щитів та стендів.
В тексті чинних Правил пожежної безпеки визначальними є не назва типу, а конкретні показники: категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки і клас можливої пожежі, під який має підбиратися вогнегасна здатність засобів на щиті.
Практична користь від цієї класифікації залишається: вона зручно описує логіку «чим небезпечніший об’єкт – тим повніша комплектація», і саме за цією логікою варто підбирати наповнення щита, а не просто орієнтуватись на комерційно-рекламну назву «ЩП-А» тощо.
Комплектація пожежного щита
Найголовніше тут – розуміти, що склад інвентарю на пожежному щиті прив’язаний до того, де саме цей щит стоїть і яку площу захищає. Той факт, що деякі пожежні щити продаються як «повністю укомплектовані», не означає автоматично, що вони відповідають нормам саме для вашого об’єкта.
НАПБ А.01.001-2014 (п. 3.11) прямо дає розгорнутий перелік лише для одного конкретного випадку – пожежного щита на території об’єкта, який за нормою обслуговує ділянку до 5000 м². В нього входять:
- Вогнегасники – 3 шт.
- Ящик із піском – 1 шт.
- Покривало з негорючого матеріалу (2 × 2 м) – 1 шт.
- Гаки (багор) – 3 шт.
- Лопати – 2 шт.
- Ломи – 2 шт.
- Сокири – 2 шт.
Кожен елемент має бути в справному стані – зокрема, вогнегасники потребують актуального терміну технічного обслуговування.
Комплектація пожежного щита в приміщеннях
Для пожежних щитів усередині приміщень, споруд чи біля конкретної установки такого фіксованого переліку в НАПБ немає. Норма формулює інший принцип: на щиті мають бути ті засоби, вогнегасна здатність яких відповідає класу пожежі, характерному саме для цього простору.
Конкретну кількість і тип вогнегасників для такого приміщення визначають за окремим документом – Типовими нормами належності вогнегасників (наказ МВС №25 від 15.01.2018), де кількість прив’язана до площі й категорії саме вашого об’єкта, а не до переліку для зовнішнього щита.
Тому не дивуйтесь, якщо готовий щит для невеликого офісу чи кафе, куплений в інтернет-магазині, містить 1 сокиру, 1 гак і 1 лопату замість «нормативних» трьох гаків і двох сокир – для такого об’єкта повний зовнішній комплект просто надлишковий і не потрібен за законом.
Детальніше про це у окремій статті “Комплектація пожежного щита“, де ми детально розібрали вимоги для різних категорій об’єктів і розказали цікаву інформацію про так звиичні всім конусні відра на пожежному щиті.
Важливо
Пожежний щит без хоча б одного елемента комплекту (наприклад, відсутній вогнегасник чи пошкоджена сокира) під час перевірки ДСНС кваліфікується як неукомплектований засіб первинного пожежогасіння – це порушення НАПБ А.01.001-2014, навіть якщо решта інвентарю в ідеальному стані.
Розміри пожежного щита
Чинні нормативні документи не встановлюють жорстких вимог та конкретних цифр.
Розмір пожежного щита визначається його місткістю – він має бути достатнім для зручного розміщення всього нормативного комплекту інструментів без їх нашарування один на одного. На практиці стандартні габарити найчастіше становлять близько 1500х1200 мм для відкритих типів та 1300х1000х300 мм для закритих шаф. Головна вимога – інвентар має зніматися вільно, без зачіпання сусідніх предметів.
Де та як встановлювати пожежний щит
- Розташування: на видних і легкодоступних місцях, поблизу виходів з приміщень.
- Видимість: щити не повинні перекривати шляхи евакуації.
- Кольорове маркування: пожежний щит фарбують у червоний або білий колір. Якщо білий — по периметру наносять червону окантовку завширшки 30–100 мм. Весь закріплений на щиті інструмент і вогнегасники завжди червоні.
Нормативна база та вимоги
Встановлення, комплектація та експлуатація пожежних щитів в Україні регламентується наступними документами:
- НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» – базовий документ. Глава 3 розділу V прямо встановлює обов’язковість розміщення пожежних щитів (стендів) на виробничих, складських, допоміжних об’єктах і території підприємств, норму їх кількості (1 щит на 5000 м² для об’єктів площею понад 200 м²), базову комплектацію, вимоги до забарвлення, маркування та обслуговування інвентарю.
- Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС України від 15.01.2018 № 25 – визначають, які саме вогнегасники (тип і кількість) належать конкретному приміщенню чи об’єкту залежно від категорії пожежної небезпеки; саме на цей документ, а не на окремі НАПБ, посилається чинна редакція Правил пожежної безпеки щодо вогнегасників.
- ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки» – регламентує форму та колір знаків безпеки, якими позначають місце розташування первинних засобів пожежогасіння, зокрема пожежних щитів.
Замість висновку
Пожежний щит – обов’язковий, але часто недооцінений елемент протипожежного захисту: правильно підібраний і повністю укомплектований, він дозволяє загасити займання силами персоналу ще до того, як воно переросте у серйозну пожежу.
Вибір між відкритим і закритим типом залежить переважно від місця розташування (рівень доступу та погодні умови). Головне правило експлуатації: інвентар має бути завжди на місці, щит – опломбований, але легко доступний, а персонал – чітко знати, з чого складається пожежний щит і як цим користуватися.
Поширені запитання
За нормативним текстом ці терміни використовуються як синоніми – «пожежні щити (стенди)». На практиці «стендом» частіше називають більш облагороджені, презентабельні конструкції для адміністративних будівель.
Так. Вогнегасники в кабінетах і пожежний щит виконують різні функції: щит – це централізоване місце з повним набором засобів (не лише вогнегасниками) для локалізації займання на виробничій території чи в місцях підвищеної небезпеки.
Відповідальність несе власник або керівник об’єкта, зазвичай через призначену відповідальну особу з пожежної безпеки, яка контролює стан щита та строки перевірки вогнегасників.
Для пожежного щита на території об’єкта, згідно НАПБ А.01.001-2014, має бути 3 вогнегасники. Але реальна конкретна кількість і тип для окремого приміщення визначаються за Типовими нормами належності вогнегасників (наказ МВС №25 від 15.01.2018).
Технічно так, але конструкція має відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2014 щодо захисту інвентарю та зручності доступу, а також мати сигнальне забарвлення. На практиці простіше й надійніше придбати готовий сертифікований щит.
2 коментарі. Leave new
[…] Кошма є ідеальним доповненням до вогнегасників та обов’язковим елементом пожежного щита. […]
[…] […]