ДСТУ Б CEN/TS 14816:2013 Стаціонарні системи пожежогасіння. Дренчерні системи. Проектування, монтування та технічне обслуговування

Про що цей документ

ДСТУ Б CEN/TS 14816:2013 – це нормативний документ, що регулює створення та експлуатацію дренчерних (deluge) систем водяного пожежогасіння. На відміну від спринклерних систем, де зрошувачі відкриваються точково під дією температури, дренчерні системи мають відкриті насадки. Це означає, що при активації вода подається одночасно з усіх розпилювачів у секції, створюючи суцільну водяну завісу або заливаючи всю площу.

Документ встановлює чіткі вимоги до проектування, гідравлічних розрахунків, монтажу та технічного обслуговування таких систем. Він вирішує проблему захисту об’єктів з високим ризиком швидкого поширення вогню, де звичайні спринклери можуть не встигнути спрацювати ефективно, а також використовується для охолодження технологічного обладнання (захист від теплового впливу).

Основні положення ДСТУ Б CEN/TS 14816:2013

Для кого обов’язковий:

• Проектувальники та інженери: при розрахунку гідравліки та виборі обладнання.
• Монтажні організації: при встановленні трубопроводів та вузлів керування.
• Власники промислових об’єктів: для забезпечення пожежної безпеки специфічних зон (конвеєри, трансформатори, склади хімікатів).
• Об’єкти застосування: Сміттєспалювальні заводи, деревообробні підприємства, кабельні тунелі, електростанції, нафтоналивні споруди.

Ключові технічні параметри:

• Інтенсивність зрошування: Залежить від типу об’єкта. Наприклад, для кабельних лотків – 7,5–10 мм/хв, для трансформаторів – 10 мм/хв, для сміттєвих бункерів – до 20 мм/хв.
• Час реакції: Система повинна забезпечити подачу води з усіх розпилювачів не пізніше ніж через 60 секунд після спрацювання датчиків пожежі.
• Тривалість роботи: Зазвичай становить 30–60 хвилин, але для охолодження резервуарів може досягати 120 хвилин.
• Мінімальний тиск перед розпилювачем: не менше 2 бар (для кабельних лотків) або згідно з гідравлічним розрахунком
• Максимальна площа однієї зони: від 100 до 400 м² залежно від призначення

Основні вимоги (коротко):

• Автоматизація: Система має запускатися автоматично від пожежної сигналізації, але обов’язково мати дублюючий ручний пуск.
• Захист від замерзання: У неопалюваних приміщеннях трубопроводи повинні бути сухими або захищеними від низьких температур.
• Сумісність: Всі компоненти (клапани, розпилювачі) повинні бути сертифіковані та сумісні між собою.
• Випробування: Трубопроводи (окрім відкритих ділянок) випробовують тиском 15 бар (або 1,5 робочого тиску) протягом 2 годин.
• Кожна секція повинна оснащуватися вузлом керування з сигнальним клапаном та запірною засувкою
• Розпилювачі повинні розміщуватися так, щоб забезпечити повне покриття зони захисту з урахуванням перекриття карт зрошування

Що важливо пам’ятати:

• Заборона використання: Дренчерні системи не можна використовувати для гасіння матеріалів, які вступають у бурхливу реакцію з водою (наприклад, певні хімічні речовини).
• Вітрове навантаження: При проектуванні зовнішніх установок (на вулиці) необхідно враховувати вплив вітру, який може зносити струмінь води повз об’єкт захисту.
• Система вимагає регулярного технічного обслуговування – мінімум раз на рік повне випробування

Практичне застосування

Дренчерні системи широко застосовуються на об’єктах, де є ризик швидкого розповсюдження пожежі та необхідне одночасне зрошування великих площ. Це можуть бути деревообробні комбінати, де система захищає сушарки та місця накопичення тирси, нафтопереробні заводи з резервуарними парками, кабельні тунелі на електростанціях, склади хімікатів та вибухових речовин.

Також дренчерні системи ефективні для захисту конвеєрних стрічок, де пожежа може швидко поширитись по замкненому контуру.

Приклад застосування на промисловому об’єкті:

На великому деревообробному комбінаті в цеху сушіння деревинної стружки встановлено дренчерну систему для захисту сушильних камер та циклонів. Система розділена на 4 зони по 150 м² кожна. В кожній зоні встановлено 18 відкритих розпилювачів з інтенсивністю зрошування 5 мм/хв та розрахунковою тривалістю роботи 30 хвилин. Система приводиться в дію автоматично через теплові детектори з температурою спрацювання 68°С, розміщені з кроком 3,75 м. Водоживильник складається з двох насосів (робочий та резервний) продуктивністю 60 м³/год кожен і резервуара запасу води об’ємом 30 м³. При спрацюванні детекторів в одній зоні автоматично відкривається дренчерний клапан цієї зони, включається насос і вода через розподільні трубопроводи подається на всі 18 розпилювачів одночасно.

Паралельно спрацьовує звукова та світлова сигналізація, зупиняється технологічне обладнання в зоні пожежі. Завдяки швидкому спрацюванню (35 секунд від виявлення до початку подачі води) та інтенсивному зрошуванню система локалізує осередок пожежі до прибуття пожежних підрозділів.

Особливості застосування на практиці:

При проектуванні важливо врахувати специфіку виробничих процесів. Наприклад:

• На об’єктах з постійним перебуванням персоналу передбачається затримка пуску на 30–60 секунд для евакуації людей.
• Для кабельних тунелів застосовуються спеціальні орієнтовані розпилювачі, що забезпечують проникнення води між кабелями.
• На відкритих резервуарних парках система доповнюється захистом від вітру та передбаченням додаткових розпилювачів для складної геометрії обладнання.

Надзвичайно важливим є правильний розрахунок гідравліки системи – недостатній тиск призводить до неефективного розпилювання та “мертвих зон” без захисту.

Пов’язані документи

ДСТУ Б CEN/TS 14816 тісно пов’язаний з іншими стандартами, які формують єдину систему вимог до водяного пожежогасіння. Базові компоненти (насоси, резервуари, труби) часто проектуються за посиланнями на спринклерний стандарт.

• ДСТУ EN 12845:2022 – Автоматичні спринклерні системи (базовий стандарт для насосних станцій та вододжерел).
• ДСТУ EN 54 (серія стандартів) – Системи пожежної сигналізації (вимоги до датчиків та автоматики запуску).
• ДСТУ EN 12259-1 – Компоненти систем (вимоги до розпилювачів/спринклерів).
• ДБН В.2.5-56:2014 – Системи протипожежного захисту (національні будівельні норми, що посилаються на цей ДСТУ).

Також корисними будуть загальні нормативні документи по протипожежній безпеці:

• ДБН В.1.1-7:2016 – Пожежна безпека об’єктів будівництва
• НАПБ А.01.001-2014 – Правила пожежної безпеки в Україні

Завантажити PDF