ДСТУ Б EN 13565-2:2013 Системи пінного пожежогасіння. Частина 2. Проектування, монтування та технічне обслуговування

Про що цей документ

ДСТУ Б EN 13565-2:2013 – це основний нормативний документ для проектувальників та монтажників систем пінного пожежогасіння в Україні. Стандарт встановлює чіткі європейські правила того, як саме потрібно створювати систему захисту піною: від гідравлічних розрахунків та вибору типу піноутворювача до процедури приймання в експлуатацію.

Цей документ вирішує проблему ефективності гасіння складних пожеж (класу B – горючі рідини, та класу A – тверді матеріали). Він регламентує не просто наявність системи, а її здатність локалізувати та ліквідувати пожежу за конкретний час (зазвичай контроль пожежі до 30 секунд, повне гасіння – до 60 секунд для певних об’єктів), враховуючи хімічні властивості речовин, що горять, та конструктивні особливості будівлі чи резервуару.

Основні положення ДСТУ Б EN 13565-2:2013

Для кого обов’язковий:

• Проектанти та інженери: для розрахунку інтенсивності подачі піни та гідравліки трубопроводів.
• Монтажні організації: для правильного встановлення піногенераторів, дозаторів та насосних станцій.
• Власники об’єктів:
  • Нафтобази та склади ПММ (резервуарні парки).
  • Хімічні виробництва (робота з полярними та неполярними рідинами).
  • Авіаційні ангари та аеропорти.
  • Склади шин, пластмас, спиртів.
  • Об’єкти з наявністю зрідженого природного газу (ЗПГ/LNG).

Ключові технічні параметри:

• Кратність піни: Стандарт чітко розділяє системи на низьку (до 20:1), середню (20:1 – 200:1) та високу (понад 200:1) кратність.
• Нормативна інтенсивність подачі (базова): Для більшості вуглеводневих рідин (нафта, бензин) базовий розрахунок відштовхується від 4,0 л/хв на м². Однак ця цифра коригується коефіцієнтами.
• Робочий тиск: Гідравлічні випробування трубопроводів проводяться тиском, що у 1,5 раза перевищує максимальний робочий тиск (протягом 1 години).
• Час роботи системи: Залежить від типу об’єкта. Наприклад, для резервуарів з горючими рідинами – це часто 60 хвилин (іноді до 90 хв для великих резервуарів).

Основні вимоги:

• Сумісність: Піноутворювач та обладнання (дозатори, генератори) мають бути сумісними та випробуваними разом (згідно з EN 13565-1). Не можна довільно замінювати марку піноутворювача без перевірки.
• Резервування: У насосних станціях має бути передбачено мінімум один резервний насос (100% потужності).
• Запас піноутворювача: Розраховується на повний час гасіння + необхідний резерв для повторного запуску або добивання осередків.
• Типи подачі: Стандарт описує методи подачі зверху (через пінокамери), підшаровий метод (через шар пального) та напівпідшаровий.
• Технічне обслуговування: Обов’язкові щотижневі візуальні огляди та щорічні лабораторні аналізи якості піноутворювача.

Що важливо пам’ятати:

• Тип рідини має значення: Для водорозчинних (полярних) рідин (спирти, ацетон) категорично заборонено використовувати звичайні піноутворювачі. Потрібні спеціальні спиртостійкі (AR – Alcohol Resistant) піноутворювачі, а метод подачі має бути “м’яким” (непрямим), щоб не руйнувати плівку піни.
• Заборона змішування: Ніколи не змішуйте піноутворювачі різних типів або виробників в одній ємності, якщо немає офіційного підтвердження їх сумісності. Це може призвести до згортання речовини та забивання системи.

Практичне застосування

Типові приклади використання

1. Нафтові резервуари: Захист стаціонарними пінокамерами, встановленими у верхньому поясі резервуара. Піна подається зверху на дзеркало нафтопродукту.
2. Ангари для літаків: Використання генераторів високократної піни для швидкого заповнення всього об’єму приміщення (“об’ємне гасіння”) або використання роботизованих лафетних стволів для захисту літака.
3. Склади розчинників: Спринклерні системи з додаванням піноутворювача (water-foam sprinkler systems) для локалізації розливів.
4. Зони зливу/наливу (естакади): Дренчерні пінні системи для створення пінної ковдри на поверхні розлитого палива.

Приклад застосування ДСТУ 13565-2 на об’єкті: Нафтобаза (Резервуар РВС)

Розглянемо захист вертикального сталевого резервуара (РВС) з бензином об’ємом 5000 м³. Згідно з ДСТУ Б EN 13565-2, для такого об’єкта вибирається система гасіння піною низької кратності. Інженери розраховують кількість генераторів піни (ГПС або пінокамер) по периметру резервуара.

Якщо діаметр резервуара становить, наприклад, 22 метри, то згідно з таблицями стандарту (таблиця 4а), необхідно встановити мінімум 1 пінозлив (для діаметрів до 24 м), але на практиці для надійності часто ставлять 2-3 точки подачі. Важливо: система проектується так, щоб піна подавалася м’яко, не занурюючись глибоко в бензин (щоб не насичуватися парами пального, які горять). Розрахунковий час подачі піни становить 60 хвилин.

Окрім самої системи гасіння, обов’язково проектується система водяного охолодження стінок резервуара, щоб запобігти їх деформації від температури.

Пов’язані документи

ДСТУ Б EN 13565-2 тісно пов’язаний з іншими нормативами, які є частиною єдиної системи:

• ДСТУ EN 13565-1 – Частина 1. Вимоги до компонентів та методи їх випробувань (насоси, дозатори, генератори).
• ДСТУ EN 1568 (усі частини) – Стандарти на вогнегасні речовини (піноутворювачі). Визначають класи ефективності піни.
• ДСТУ EN 12845 – Автоматичні спринклерні системи (використовується як база для гідравлічних розрахунків трубопроводів та вимог до насосних станцій).
• ДСТУ EN 12094 – Компоненти систем управління (для автоматики запуску).
• ДБН В.2.5-56:2014 – Системи протипожежного захисту (загальний будівельний норматив, який посилається на цей ДСТУ при виборі типу системи).

Завантажити PDF