ДСТУ EN 12416-2:2022 Стаціонарні системи пожежогасіння. Порошкові системи. Частина 2. Проєктування, будівництво та обслуговування

Про що цей документ

ДСТУ EN 12416-2:2022 – це основний технічний документ, який регулює правила створення надійних автоматичних систем порошкового пожежогасіння. Він встановлює єдині європейські вимоги до інженерних розрахунків, монтажу, випробувань та, що критично важливо, подальшого технічного обслуговування таких систем.

Документ призначений для вирішення проблеми гасіння пожеж у специфічних умовах, де вода або газ можуть бути неефективними чи небезпечними. Стандарт чітко розділяє підходи до гасіння «за об’ємом» (коли порошком заповнюється все приміщення) та «локального гасіння» (коли гаситься конкретне обладнання на відкритому просторі). Використання цього стандарту гарантує, що спроєктована система спрацює вчасно, безпечно для персоналу і з необхідною інтенсивністю подачі вогнегасної речовини.

Основні положення ДСТУ EN 12416-2:2022

Для кого обов’язковий:

• Проєктанти та інженери: При розробці робочої документації на стаціонарні системи.
• Монтажні організації: При встановленні трубопроводів, сопел та ємностей.
• Обслуговуючі компанії: Для проведення регламентних робіт (TO).
• Інспектори ДСНС: При перевірці об’єктів на відповідність нормам пожежної безпеки.
• Власники об’єктів: Хімічна промисловість, фарбувальні цехи, склади ПММ, котельні.

Ключові технічні параметри:

• Максимальний час випуску порошку: Не більше 30 секунд (для систем об’ємного гасіння).
• Затримка пуску: Зазвичай 30 секунд (розраховується індивідуально для евакуації персоналу).
• Робочий температурний діапазон: Від –20 °C до +50 °C (якщо інше не зазначено виробником компонентів).
• Коефіцієнт запасу: При розрахунку об’єму гасіння враховуються негерметичність приміщення та можливі витоки.

Основні вимоги (коротко):

1. Два типи систем: Стандарт вимагає чітко визначити тип системи ще на етапі ТЗ – об’ємне гасіння (Total flooding) або локальне застосування (Local application).
2. Гідравлічний розрахунок: Обов’язковий розрахунок втрат тиску в трубопроводах з урахуванням двофазного потоку (суміш газу та порошку).
3. Безпека людей: Система повинна мати пристрій попереджувальної сигналізації (звук/світло) перед випуском речовини.
4. Вимоги до приміщення: Для об’ємного гасіння всі отвори (вікна, двері, вентиляція) повинні автоматично зачинятися або вимикатися перед подачею порошку.
5. Розміщення сопел: Сопла мають бути розміщені так, щоб забезпечити рівномірний розподіл порошку по всьому об’єму або площі, уникаючи «мертвих зон».

Що важливо пам’ятати:

• Сумісність компонентів: Заборонено використовувати порошок та компоненти системи, які не пройшли випробування на сумісність (див. Частину 1 цього стандарту).
• Ризик злежування: Порошок схильний до злежування та комкування. Порушення графіку обслуговування (продувки, перевірки якості порошку) – найчастіша причина відмови системи.

Практичне застосування

Типові приклади використання

Цей стандарт застосовують при захисті таких об’єктів:

• Фарбувальні камери та цехи (де є ризик займання парів розчинників).
• Приміщення з дизель-генераторами та турбінами.
• Насосні станції перекачки паливно-мастильних матеріалів.
• Склади легкозаймистих рідин (ЛЗР).
• Відкриті технологічні установки (локальне гасіння по площі).

Особливості застосування на практиці

Важливо враховувати, що після спрацювання системи порошкового пожежогасіння утворюється дрібнодисперсна хмара, яка різко знижує видимість майже до нуля і може ускладнити дихання. Тому шляхи евакуації мають бути ідеально позначені, а персонал – проінструктований не повертатися в зону гасіння без засобів захисту органів дихання.

Також порошок важко прибирати після спрацювання, що може пошкодити чутливу електроніку (для серверних краще використовувати газ).

Приклад застосування ДСТУ EN 12416-2 на об’єкті

Ситуація: На меблевому виробництві є камера автоматичного фарбування панелей. Використовуються лаки на основі розчинників. Ризик пожежі класу B (рідини) дуже високий. Водяне гасіння може зіпсувати обладнання та рознести палаючу рідину. Рішення згідно з ДСТУ EN 12416-2: Проєктується система локального гасіння. Сопла встановлюються безпосередньо над зоною розпилення фарби та над ваннами з лаком. Система налаштована на автоматичний пуск від датчиків полум’я. Оскільки камера не є повністю герметичною (конвеєрний тип), розрахунок кількості порошку проводиться із запасом, щоб перекрити доступ кисню до зони горіння («збити полум’я»).

Додатково передбачено блокування вентиляції камери при спрацюванні системи, щоб порошок не видуло назовні до моменту гасіння.

Пов’язані документи

Стандарт ДСТУ EN 12416-2 не працює у вакуумі. Він є частиною комплексної системи нормування. У тексті є посилання на такі важливі документи:

• ДСТУ EN 12416-1 «Стаціонарні системи пожежогасіння. Порошкові системи. Частина 1. Вимоги до компонентів та методи випробування» – визначає, з чого має складатися система.
• ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» – головний будівельний норматив України, який вказує, коли саме і на яких об’єктах треба ставити порошкові системи.
• ДСТУ EN 2 «Класифікація пожеж» – для визначення класу пожежі (A, B, C), під який підбирається тип порошку.
• ДСТУ EN 54 (серія стандартів) – вимоги до систем виявлення пожежі та сигналізації, які дають команду на запуск порошкової системи.
• НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» – загальні правила експлуатації.

Повний перелік нормативних посилань можна переглянути безпосередньо в розділі 2 оригінального тексту стандарту.

Завантажити PDF