ДСТУ EN 62305-2:2022 Захист від блискавки. Частина 2. Управління ризиками

Про що цей документ

ДСТУ EN 62305-2:2022 – це документ, що використовується для прийняття рішень при проєктуванні системи блискавкозахисту (СБЗ). На відміну від інших частин серії, які розповідають як монтувати сітку чи заземлення, Частина 2 відповідає на питання: «Чи потрібен блискавкозахист взагалі, і якщо так — то якого рівня надійності?».

Цей стандарт встановлює методику оцінки ризиків – він дозволяє математично розрахувати ймовірність ураження об’єкта блискавкою та тяжкість наслідків (втрата людського життя, зупинка послуг, економічні збитки тощо). Якщо розрахований ризик перевищує допустимі норми, документ допомагає обрати необхідні заходи захисту (рівень СБЗ, встановлення ПЗІП, екранування тощо) для його зниження до прийнятного рівня.

Основні положення ДСТУ EN 62305-2:2022

Для кого обов’язковий:

• Проєктувальники: Для виконання розрахунку ризиків перед початком проєктування системи блискавкозахисту.
• Експерти з пожежної та техногенної безпеки: Для перевірки обґрунтованості прийнятих технічних рішень.
• Власники об’єктів: Для розуміння економічної доцільності захисних заходів (Cost-Benefit Analysis).
• Об’єкти застосування: Житлові будівлі, промислові підприємства, об’єкти з небезпекою вибуху, лікарні, телекомунікаційні споруди.

Ключові технічні параметри:

• R (Ризик): Основний показник, який розраховується як сума компонентів ризику (травмування людей, фізичне пошкодження, відмова систем).
• Rt (Допустимий ризик): Граничне значення, яке не можна перевищувати. Найпоширеніші значення:
  • Втрата людського життя або постійні травми: 10⁻⁵ (1 на 100 000 на рік).
  • Втрата надання комунальних послуг: 10⁻³.
  • Втрата культурної спадщини: 10⁻⁴.
• Ng (Щільність ударів блискавки): Кількість ударів блискавки на км² на рік у конкретній місцевості (важлива константа для розрахунку).

Основні вимоги (коротко):

1. Ідентифікація об’єкта: Необхідно визначити характеристики будівлі, її оточення, підведені комунікації та наявність людей.
2. Оцінка чотирьох джерел пошкодження:
   • S1: Удар у споруду.
   • S2: Удар поблизу споруди.
   • S3: Удар у комунікації (лінії електропередач, зв’язку).
   • S4: Удар поблизу комунікацій.
3. Порівняння ризиків: Якщо розрахований ризик R більше допустимого Rt (R > Rt), захист обов’язковий.
4. Вибір заходів: Необхідно підібрати такі заходи захисту (наприклад, підвищити клас БЗ з IV до II або встановити автоматичні системи пожежогасіння), щоб знизити R до рівня, меншого за Rt.

Що важливо пам’ятати:

• Економічний аспект: Стандарт дозволяє оцінити не тільки ризик для життя, а й економічні втрати (L4). Ви можете відмовитися від захисту обладнання, якщо вартість захисту перевищує вартість потенційних збитків (але це не стосується захисту життя людей!).
• Зонування: Будівлю можна розділити на зони з різними умовами екранування та пожежного навантаження, що дозволяє суттєво зекономити, захищаючи лише критичні ділянки, а не весь об’єкт однаково потужно.

Практичне застосування

Типові приклади використання

• Офісні центри: Розрахунок необхідності встановлення ПЗІП для захисту комп’ютерних мереж від індуктивних наведень.
• Приватні будинки: Визначення, чи потрібна зовнішня блискавкозахисна сітка/стрижні, чи достатньо заземлення та внутрішнього захисту.
• АЗС та нафтобази: Розрахунок ризиків для вибухонебезпечних зон, де навіть найменша іскра від вторинного прояву блискавки є критичною.
• Промисловість: Розрахунок зон вибухонебезпеки та вибір відповідного рівня блискавкоприймачів.

Особливості застосування на практиці

Частою помилкою є ігнорування комунікацій, що заходять у будівлю. Навіть якщо на даху стоїть ідеальний громовідвід (блискавкоприймач), удар блискавки в лінію електропередач за 500 метрів від будинку може спалити всю електроніку всередині, якщо не враховано ризик S3/S4 і не встановлено відповідні розрядники.

Приклад застосування ДСТУ EN 62305-2 на об’єкті: Серверна кімната

Уявімо офісну будівлю, де розташована серверна (дата-центр). Власник хоче знати, як захистити дороге обладнання. Інженер проводить розрахунок за ДСТУ EN 62305-2.

1. Крок 1: Розраховується ризик R1 (ризик втрати людського життя) – він виявляється нижчим за допустимий (10⁻⁵), оскільки в серверній люди бувають рідко, а пожежна сигналізація справна.
2. Крок 2: Розраховується ризик R4 (економічні втрати). Враховується вартість серверів та, що важливіше, вартість простою бізнесу через втрату даних. Без захисту розрахункові збитки складають мільйони гривень.
3. Рішення: Інженер пропонує встановити систему блискавкозахисту ІІ рівня зовні та комплексні ПЗІП (Тип 1+2) на вводі живлення.
4. Результат: Повторний розрахунок показує, що вартість системи захисту (разова інвестиція) значно менша за ймовірні щорічні збитки від виходу з ладу обладнання. Замовник отримує технічно та економічно обґрунтоване рішення.

Пов’язані документи

Для повноцінного проєктування системи блискавкозахисту цей стандарт використовується в комплексі з іншими частинами серії:

• ДСТУ EN 62305-1:2012 Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи – містить базові визначення.
• ДСТУ EN 62305-3:2021 Блискавкозахист. Частина 3. Фізичні пошкодження будівель (споруд) та небезпека для життя – описує монтаж блискавкоприймачів, струмовідводів.
• ДСТУ EN 62305-4:2012 Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках – захист обладнання, ПЗІП.
• ДСТУ EN 61643-11 Пристрої захисту від перенапруг низьковольтні.

Всі пов’язані документи переглянути можна безпосередньо в розділі «Нормативні посилання» повного тексту документу.

Завантажити PDF