ДСТУ EN 62305-3:2021 Блискавкозахист. Частина 3. Фізичні пошкодження будівель (споруд) та небезпека для життя

Про що цей документ

ДСТУ EN 62305-3:2021 регулює проєктування, монтаж, перевірку та технічне обслуговування систем блискавкозахисту (LPS – Lightning Protection System). Його головна мета – запобігти фізичному руйнуванню будівлі (пожежі, механічні пошкодження) та захистити людей від ураження електричним струмом (напруга дотику та крокова напруга) у разі прямого влучання блискавки.

Цей документ є однією з чотирьох частин основоположного стандарту з блискавкозахисту. Якщо Частина 1 описує загальні принципи, а Частина 2 – оцінку ризиків, то Частина 3 є суто практичною інструкцією для інженерів та монтажників.

Стандарт вирішує проблему правильного вибору компонентів системи: від того, де розмістити блискавкоприймач на даху, до того, як правильно виконати заземлення та зрівнювання потенціалів, щоб розряд безпечно пішов у землю, не зачепивши людей та конструкції.

Основні положення ДСТУ EN 62305-3:2021

Для кого обов’язковий:

• Проєктувальники та архітектори: при розробці розділу ЕТР (електротехнічні рішення) та блискавкозахисту.
• Монтажні організації: при встановленні систем зовнішнього блискавкозахисту.
• Власники об’єктів: для забезпечення експлуатаційної придатності будівель (житлові комплекси, промислові підприємства, офісні центри, небезпечні виробництва).

Ключові технічні параметри:

Стандарт виділяє 4 класи системи блискавкозахисту (LPS), які визначають надійність захисту. Найважливіші цифри, які залежать від класу:

Основні вимоги (коротко):

1. Система перехоплювачів: Блискавкоприймачі (стержні, троси або сітка) повинні бути розміщені так, щоб жодна частина будівлі не виходила за межі захисної зони.
2. Струмовідводи (доземні провідники): Мають забезпечувати найкоротший шлях струму до землі без гострих кутів та петель.
3. Природні компоненти: Стандарт наполегливо рекомендує використовувати металеві конструкції будівлі (арматура в бетоні, сталевий каркас) як елементи блискавкозахисту, якщо забезпечено їх електричну неперервність.
4. Розділова відстань (s): Критично важливо дотримуватися розрахованої відстані між елементами LPS та внутрішніми струмопровідними частинами (труби, кабелі), щоб уникнути іскріння (пробою) всередину будівлі.
5. Зрівнювання потенціалів: Усі металеві комунікації, що входять у будівлю (газ, вода, екрани кабелів), мають бути приєднані до головної шини заземлення безпосередньо або через розрядники.

Що важливо пам’ятати:

• Небезпечні іскри: Найчастіша помилка – недотримання розділової відстані. Якщо провідник прокладено занадто близько до електричної проводки за стіною, під час удару блискавки може статися пробій, що призведе до пожежі всередині.
• Корозія: При поєднанні різних металів (наприклад, мідь і оцинкована сталь) без спеціальних біметалевих з’єднувачів виникає електрохімічна корозія, яка за кілька років може повністю зруйнувати контакт.

Практичне застосування

Типові приклади використання:

• Приватні будинки: Зазвичай застосовується III або IV клас захисту. Використання сітки на даху або комбінація стержневих приймачів по конику даху.
• АЗС та склади ПММ: Обов’язкове застосування I або II класу (найсуворіші вимоги), захист від прямих ударів та вторинних проявів.
• Офісні центри зі скляними фасадами: Використання металевих конструкцій фасаду як природних струмовідводів для збереження естетики.

Особливості застосування на практиці:

У документі (Додаток E) зазначено, що використання природних компонентів (наприклад, арматури залізобетонних стін) є пріоритетним. Це дозволяє зекономити на матеріалах, зменшити електромагнітні завади всередині будівлі та покращити розподіл струму. Проте, це вимагає контролю якості зварювання/в’язання арматури ще на етапі будівництва фундаменту та стін.

Приклад застосування ДСТУ EN 62305-3 на об’єкті: Промисловий цех

Розглянемо типову для України складську будівлю з металевим каркасом, обшиту сендвіч-панелями з негорючим утеплювачем. Згідно з ДСТУ EN 62305-3, якщо металева обшивка даху має товщину не менше 0,5 мм (залежно від матеріалу) і забезпечена електрична неперервність між листами, вона сама може виступати блискавкоприймачем. У такому випадку немає потреби монтувати додаткову сітку чи високі щогли. Струм блискавки пройде по обшивці, далі по металевих колонах каркаса (які слугують природними струмовідводами) і піде у фундаментне заземлення.

Це значно здешевлює кошторис системи, але вимагає ретельної перевірки з’єднань всіх металевих елементів та складання паспортів на приховані роботи.

Пов’язані документи

Система блискавкозахисту проєктується комплексно, тому цей стандарт нерозривно пов’язаний з іншими частинами серії EN 62305 та українськими нормами:

1. ДСТУ EN 62305-1:2012 – Частина 1. Загальні принципи (базові поняття).
2. ДСТУ EN 62305-2:2022 – Частина 2. Керування ризиками. (Критично важливий документ: саме він визначає, чи потрібен блискавкозахист взагалі і який клас (I-IV) обрати).
3. ДСТУ EN 62305-4:2012 – Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах (захист внутрішнього обладнання, ПЗІП).
4. ДСТУ IEC 62561 (серія) – Вимоги до компонентів системи блискавкозахисту (кріплення, провідники, заземлювачі).
5. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (містить посилання на необхідність блискавкозахисту).
6. НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні.

Всі пов’язані посилання та нормативні документи вказані в розділі 2 (“Нормативні посилання”) повного тексту стандарту.

Завантажити PDF