ДСТУ ISO 7240-1:2007 Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 1. Загальні положення, терміни та визначення понять

Про що цей документ

ДСТУ ISO 7240-1:2007 встановлює загальні положення, терміни та визначення понять, які використовуються для опису устатковання систем пожежної сигналізації та оповіщування. Цей стандарт є базовим документом серії ISO 7240 та визначає єдину термінологію для всіх наступних частин стандарту.

Документ призначений для забезпечення чіткого розуміння технічних вимог та методів випробовування компонентів систем пожежної сигналізації. Він вирішує проблему різночитань у термінології між виробниками, проектувальниками, монтажниками та експлуатуючими організаціями, створюючи єдине понятійне поле для всіх учасників процесу забезпечення пожежної безпеки.

Важливо знати: ДСТУ ISO 7240 чи ДСТУ EN 54?

На ринку пожежної безпеки України паралельно існують дві великі серії стандартів: ДСТУ ISO 7240 та ДСТУ EN 54 (частини 1-31). Це часто викликає плутанину серед замовників та інсталяторів. Ось просте пояснення їх відмінності та пріоритетності.

В чому різниця:

• ДСТУ ISO – це гармонізація з міжнародними стандартами (International Organization for Standardization). Вони є універсальними для всього світу.
• ДСТУ EN – це гармонізація з європейськими нормами (European Norms). Вони розроблені спеціально для країн Європейського Союзу.

Технічно ці стандарти часто дублюють один одного на 90–99%, оскільки світові та європейські норми тісно переплетені (наприклад, ISO часто базується на EN).

Що головніше для України?

У зв’язку з курсом України на євроінтеграцію та підписанням Угоди про асоціацію з ЄС, пріоритет зміщується в бік європейських норм.

1. Для сертифікації: Сьогодні органи сертифікації в Україні перевіряють продукцію переважно на відповідність серії ДСТУ EN 54, оскільки це відповідає вимогам Технічного регламенту будівельних виробів.
2. Для проектування: Стандарти ДСТУ ISO 7240 залишаються чинними і можуть використовуватися, особливо якщо в серії EN немає відповідного аналога, або як доповнення до основної нормативної бази.

Висновок: ДСТУ ISO 7240-1 є чинним нормативним документом, але при виборі обладнання та проектуванні систем слід пам’ятати, що «золотим стандартом» для України наразі стає серія ДСТУ EN 54.

Основні положення ДСТУ ISO 7240-1:2007

Для кого обов’язковий:

• Проектувальників систем пожежної сигналізації та оповіщування
• Виробників компонентів систем пожежної безпеки
• Монтажні та сервісні організації, що працюють з системами пожежної сигналізації
• Органи сертифікації та випробувальні лабораторії
• Експертів з пожежної безпеки та державних інспекторів
• Власників та керівників об’єктів, де встановлені системи пожежної сигналізації

Ключові технічні параметри:

• Понад 110 стандартизованих термінів – повний глосарій термінології систем пожежної сигналізації
• 3 основні групи устатковання: Група X (місцеве попередження), Група Y (зовнішня допомога), Група Z (автоматичний протипожежний захист)
• 11 основних компонентів системи – від пожежних сповіщувачів до устатковання електроживлення

Основні вимоги (коротко):

• Система повинна якомога раніше виявляти ознаки пожежі для своєчасної евакуації людей та виклику пожежної охорони
• Надійно передавати сигнал про пожежу до приймально-контрольного приладу без втрат та перекручень
• Не реагувати на явища, які не пов’язані з пожежею, мінімізуючи кількість хибних спрацювань
• Сигналізувати про несправності, які можуть вплинути на працездатність системи
• Зберігати працездатність під час впливу вогню до моменту його виявлення та передачі сигналу тривоги
• Компоненти системи мають бути сумісні між собою та відповідати відповідним частинам ISO 7240

Що важливо пам’ятати:

• Відповідність окремих компонентів вимогам ISO 7240 не гарантує автоматично їхню сумісність. Під час проектування необхідно обов’язково враховувати сумісність всіх елементів системи згідно з ISO 7240-13.
• Працездатність змонтованої системи обов’язково підтверджується випробовуванням після завершення монтажу, навіть якщо всі компоненти сертифіковані.

Практичне застосування

Типові приклади використання

У проектуванні: Стандарт використовується як довідник термінології при розробці проектної документації на системи пожежної сигналізації. Проектувальники застосовують визначені терміни для однозначного опису компонентів та їх функцій.

У монтажі: Монтажні організації використовують стандарт для правильного розуміння технічної документації, визначення типів сповіщувачів (точкові, лінійні, багатосенсорні), принципів побудови контурів виявлення та вимог до устатковання електроживлення.

В експлуатації: Експлуатуючі служби застосовують термінологію стандарту для ведення журналів реєстрування подій, складання актів перевірок, формування заявок на ремонт та технічне обслуговування.

У сертифікації: Органи сертифікації використовують визначення стандарту для класифікації продукції, розробки програм випробувань та формування висновків про відповідність.

Особливості застосування ДСТУ ISO 7240-1 на практиці

Стандарт визначає структуру системи пожежної сигналізації через 12 основних компонентів (позначені на рисунку 1 літерами А-L): пожежні сповіщувачі, приймально-контрольні прилади, устатковання оповіщування, ручні сповіщувачі, пристрої передавання тривоги, пункти приймання сигналів, пристрої керування протипожежним захистом та устатковання електроживлення.

Важливо розуміти різницю між термінами “пожежний приймально-контрольний прилад” (ППКП) та “устатковання керування та індикації” – це синоніми, але в різних контекстах може використовуватись той чи інший термін.

Стандарт чітко розрізняє типи сповіщувачів за принципом відновлення: локально відновлювані (ручне повернення на місці), дистанційно відновлювані (команда з ППКП), самовідновлювані (автоматичне відновлення) та невідновлювані (потребують заміни). Це важливо враховувати при виборі устатковання, оскільки це впливає на вимоги до обслуговування та експлуатаційні витрати.

Пов’язані документи

У тексті ДСТУ ISO 7240-1 є посилання на інші стандарти, які разом утворюють повну систему вимог до пожежної безпеки. Для повноцінного проектування слід розглядати їх у комплексі:

• ДСТУ ISO 7240 (інші частини):
  • Частина 2: Прилади приймально-контрольні пожежні (Control and indicating equipment).
  • Частина 3: Пристрої звукового оповіщування (в оригіналі ISO, у переліку PDF пропущено, але логічно пов’язано).
  • Частина 5, 7, 10: Сповіщувачі теплові, димові, полум’я.
  • Частина 11: Сповіщувачі пожежні ручні.
  • Частина 13: Оцінювання сумісності компонентів системи.
• ДСТУ EN 54-2: Системи пожежної сигналізації. Прилади приймально-контрольні пожежні (згадується як посилання в тексті).
• ISO 7731: Ергономіка. Звукові сигнали про небезпеку.
• ISO 8201: Акустика. Звуковий сигнал про аварійну евакуацію.
• ISO 12239: Автономні димові пожежні сповіщувачі.

Повний перелік частин стандарту ISO 7240 та нормативних посилань можна переглянути безпосередньо в розділі «Передмова» та «Бібліографія» повного тексту документа.

Також корисними будуть загальні нормативні документи по протипожежній безпеці:

• ДБН В.2.5-56:2014 – Системи протипожежного захисту
• ДБН В.1.1-7:2016 – Пожежна безпека об’єктів будівництва
• НАПБ А.01.001-2014 – Правила пожежної безпеки в Україні

Завантажити PDF