Зміст статті
Засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД)
Що це, види, вимоги ДСТУ та застосування
ЗІЗОД (засоби індивідуального захисту органів дихання) – це пристрої, призначені для захисту дихальних шляхів, обличчя та очей людини від вдихання диму, токсичних газів, небезпечних хімічних речовин, а також для безпечного дихання в умовах нестачі кисню в навколишньому середовищі.
Найпростіші приклади – респіратор, протигаз або дихальний апарат з балоном повітря.
ЗІЗОД застосовують у промисловості, будівництві, медицині, під час аварійно-рятувальних робіт та в побуті – будь-де, де якість повітря може становити загрозу здоров’ю.
Класифікація ЗІЗОД
Конструктивно всі ЗІЗОД поділяються на дві категорії залежно від того, звідки людина отримує повітря для дихання:
Фільтрувальні ЗІЗОД – очищують навколишнє повітря від шкідливих домішок, пропускаючи його через фільтр. Застосовуються лише за вмісту кисню не менше 17% – наприклад, під час звичайних будівельних, малярних чи зварювальних робіт, коли повітря забруднене пилом чи парами, але кисню в ньому достатньо. У задимлених приміщеннях, підвалах, колодязях, резервуарах чи під час пожежі, де кисень вигорає або витісняється, фільтр уже не рятує – потрібен ізолюючий ЗІЗОД зі своїм запасом повітря.
До цієї групи належать:
- протипилові та протигазові респіратори (напівмаски, чвертьмаски);
- фільтрувальні протигази з коробками-фільтрами;
- капюшони й шоломи фільтрувального типу.
Ефективність фільтрувальних ЗІЗОД залежить від класу захисту (наприклад, FFP1, FFP2, FFP3 для пилу) та типу фільтра, які маркуються спеціальними літерами та кольорами залежно від виду газу (А, В, Е, К).
Ізолювальні ЗІЗОД – повністю відокремлюють органи дихання людини від навколишньої атмосфери, подаючи повітря чи кисень з автономного джерела або по шлангу. Використовуються за нестачі кисню (менше 17%), у задимлених приміщеннях, а також коли склад забруднювача невідомий.
До цієї групи відносять:
- автономні дихальні апарати на стисненому повітрі (ДАСВ) – з балоном, який людина несе на собі;
- шлангові дихальні апарати, що подають повітря з чистої зони через шланг (ДСТУ EN 138-2002, ДСТУ EN 14593-2:2008);
- саморятівники – ЗІЗОД короткочасної одноразової дії для евакуації з небезпечної зони.
Характеристики, плюси та мінуси ЗІЗОД
| Характеристика | Фільтрувальні | Ізолювальні |
|---|---|---|
| Вага та габарити | Легкі, компактні | Важчі (апарат + балон, або ємність з дихальною сумішшю) |
| Час застосування | Обмежений ресурсом фільтра | Обмежений запасом повітря в балоні (типово 20–30 хвилин активної роботи) |
| Умови застосування | Не менше 17% кисню | Незалежно від вмісту кисню в повітрі |
| Вартість і обслуговування | Відносно низькі | Вищі, потребують регулярного технічного огляду балонів і легеневого автомата |
Головний недолік фільтрувальних ЗІЗОД – їх не можна використовувати в задимлених приміщеннях під час пожежі, оскільки концентрація кисню там часто падає нижче критичного рівня, а склад продуктів горіння невідомий і змінюється щохвилини. Тому для рятувальних робіт застосовують виключно ізолювальні апарати.
Застосування ЗІЗОД у пожежній безпеці
Під час гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних робіт основним засобом захисту органів дихання рятувальника є автономний дихальний апарат на стисненому повітрі (ДАСВ). Такі апарати мають відповідати вимогам ДСТУ EN 137:2017 – цей стандарт визначає вимоги до апаратів 2-го типу, призначених саме для роботи пожежних, включно з обов’язковим тестуванням на стійкість до повного охоплення полум’ям.
Панорамна маска апарата має відповідати вимогам ДСТУ EN 136:2003, який встановлює параметри поля зору, герметичності та стійкості до підсосу зовнішнього повітря.
Технічні характеристики типового ДАСВ
- робочий тиск у балоні – 200–300 бар (20–30 МПа);
- ємність балона – від 1 до 12 літрів (найпоширеніші – 6–9 л);
- продуктивність легеневого автомата – не менше 100 л/хв за потреби дихання людини, з можливістю подачі байпаса до 150 л/хв;
- маркування спеціальних апаратів оперативно-рятувальних служб наносять відповідно до ДСТУ 3849-2018.
Саморятівники
Для евакуації персоналу та відвідувачів будівель (ТРЦ, офіси, виробничі приміщення) під час пожежі застосовують саморятівники – компактні одноразові ЗІЗОД фільтрувального або ізолювального типу з часом захисної дії зазвичай 15–60 хвилин, розраховані на самостійне швидке одягання без спеціальної підготовки. Їх розміщують у місцях масового перебування людей поряд з іншими засобами евакуації.
👉 Детальніше в статті “Саморятівник пожежний“.
Нормативна база щодо ЗІЗОД в Україні
Застосування та класифікація засобів захисту регламентується низкою стандартів, які гармонізовані з європейськими нормами (EN):
- ДСТУ EN 133:2005 – Засоби індивідуального захисту органів дихання. Класифікація (базовий документ, що визначає типи пристроїв).
- ДСТУ EN 137:2017 – Засоби індивідуального захисту органів дихання. Апарати дихальні автономні резервуарні зі стисненим повітрям. Вимоги, випробування, маркування.
- ДСТУ EN 136:2003 – Засоби індивідуального захисту органів дихання. Маски. Вимоги, випробування, маркування.
- ДСТУ EN 403:2017 – Засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування. Фільтрувальні пристрої з капюшоном для саморятування під час пожежі. Вимоги, випробування, маркування.
- НПАОП 0.00-1.04-07 – Правила вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання.
- ДСТУ EN 529:2006 – Засоби індивідуального захисту органів дихання. Рекомендації щодо вибору, використання, догляду і обслуговування.
- Кодекс цивільного захисту України (ст. 20) – визначає обов’язки суб’єктів господарювання щодо забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту.
Хто має проходити навчання з використання ЗІЗОД
Особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів проходить обов’язкову підготовку з експлуатації дихальних апаратів, включно з тренуваннями в задимлених приміщеннях (теплодимокамерах). Загальні правила вибору та застосування ЗІЗОД для працівників підприємств встановлює НПАОП 0.00-1.04-07 (наказ Держгірпромнагляду від 28.12.2007 № 331).
