ДСТУ 9058:2020 Пожежна безпека. Визначення протипожежних відстаней між об’єктами розрахунковими методами. Основні положення

Про що цей документ

ДСТУ 9058:2020 встановлює методики розрахунку протипожежних відстаней між будівлями, спорудами та іншими об’єктами. Стандарт призначений для проектувальників, експертів та фахівців, які займаються містобудівним плануванням та пожежною безпекою об’єктів.

Документ вирішує критично важливу проблему – визначення безпечної відстані між об’єктами, щоб запобігти поширенню вогню з одного об’єкта на інший під час пожежі. Це особливо актуально для щільної забудови, промислових зон та об’єктів зі складним пожежним навантаженням.

Основні положення ДСТУ 9058:2020

Для кого обов’язковий:

• Проектні організації під час розроблення містобудівної та проектної документації
• Експертні організації, що здійснюють експертизу проектів
• Фахівці з пожежної безпеки промислових підприємств
• Органи державного архітектурно-будівельного контролю
• Застосовується у випадках, коли протипожежні відстані не встановлені будівельними нормами

Ключові технічні параметри:

• Коефіцієнт безпеки (Kб) – 1,2 (враховується при визначенні проектної протипожежної відстані)
• Допустима температура (Tд) – не більше 80% від температури займання матеріалу
• Температура полум’я – 840°С (допустиме значення для розрахунків)
• Мінімальна відстань – залежить від пожежної навантаги, площі прорізів та тривалості теплового впливу

Основні вимоги:

• Визначення проектних сценаріїв пожежі: потрібно розглядати найбільш несприятливі умови для поширення вогню з урахуванням пожежної навантаги, наявності прорізів у фасадах, горючості матеріалів конструкцій
• Розрахунок пожежної навантаги: визначається для кожного протипожежного відсіку окремо з урахуванням постійної (будівельні матеріали) та тимчасової (обладнання, меблі, матеріали) навантаги
• Вибір методу розрахунку: стандарт пропонує чотири методи – від простого розрахунково-табличного до складного з використанням польових моделей, вибір залежить від складності об’єкта
• Врахування систем захисту: коефіцієнт с зменшує розрахункову пожежну навантагу за наявності систем автоматичного пожежогасіння та внутрішнього протипожежного водопроводу
• Час теплового опромінювання: визначається з урахуванням часу прибуття пожежно-рятувальних підрозділів або повного вигорання пожежної навантаги

Що важливо пам’ятати:

• Стандарт не застосовується для об’єктів, де поширення пожежі може відбутися внаслідок вибуху – для таких випадків потрібні інші методики оцінювання
• За наявності горючих матеріалів у фасадах або покритті хоча б одного з об’єктів протипожежна відстань збільшується (розраховується за окремою таблицею)

Практичне застосування

Типові приклади використання:

Промислові об’єкти: Визначення відстаней між виробничими будівлями на промислових майданчиках, особливо якщо використовуються горючі рідини або матеріали з високою пожежною навантагою (понад 1500 МДж/м²).

Складські комплекси: Розрахунок відстаней між складами з різними категоріями товарів – від текстилю та паперу до пластмас та лакофарбових матеріалів.

Житлова забудова: Застосування стандарту для визначення відстаней між багатоквартирними будинками у випадках щільної забудови, коли стандартні табличні значення не підходять.

Енергетичні об’єкти: Визначення відстаней від трансформаторних підстанцій, дизель-генераторних до інших будівель.

Особливості застосування на практиці:

Стандарт передбачає ітеративний підхід – спочатку обирається попередня відстань, потім проводиться перевірочний розрахунок. Якщо умова безпеки (розрахункова температура менша за допустиму) не виконується, відстань збільшують та розрахунок повторюють.

Для складних об’єктів рекомендується використовувати польові моделі (CFD-моделювання), які дозволяють врахувати реальну геометрію будівель, напрямок вітру, нерівномірність теплового потоку.

При розрахунках обов’язково враховується коефіцієнт площі прорізів – відношення площі вікон та інших отворів до загальної площі фасаду. Чим більше прорізів, тим інтенсивніше теплове випромінювання при пожежі.

Пов’язані документи

Національні стандарти (ДСТУ):

• ДСТУ 2272:2006 – Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять
• ДСТУ 8767:2018 – Пожежно-рятувальні частини. Вимоги до дислокації та району виїзду
• ДСТУ 8829:2019 – Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників
• ДСТУ-Н Б В.2.6-211:2016 – Проектування сталевих конструкцій. Розрахунок на вогнестійкість
• ДСТУ-Н Б EN 1991-1-2:2010 – Єврокод 1. Дії на конструкції під час пожежі

Державні будівельні норми (ДБН):

• ДБН В.1.1-7:2016 – Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні положення (актуальний документ для визначення протипожежних вимог)
• ДБН В.1.2-7:2021 – Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека (замінив ДБН В.1.2-7-2008, який втратив чинність)
• ДБН Б.2.2-12:2019 – Планування і забудова територій

Міжнародні стандарти:

• EN 1991-1-2:2002 – Eurocode 1: Actions on structures. Part 1-2: General actions. Actions on structures exposed to fire

Законодавство:

• Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” (зі змінами)
• Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд (Постанова КМУ № 1764 від 20.12.2006)

Для повного переліку нормативних посилань та всіх пов’язаних документів звертайтеся до розділу 2 та Бібліографії повного тексту стандарту.

Завантажити PDF