ДСТУ EN 54-18:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 18. Пристрої вводу-виводу

Про що цей документ

Стандарт ДСТУ EN 54-18:2009 є частиною серії європейських стандартів EN 54, які регламентують вимоги до компонентів систем пожежної сигналізації. Цей конкретний документ встановлює вимоги, методи випробування та критерії функціювання для пристроїв вводу-виводу (input/output devices), що під’єднані до лінії зв’язку (шлейфу) пожежної системи.

Простими словами, цей стандарт стосується модулів, які є «руками» та «вухами» системи пожежної сигналізації, окрім самих датчиків диму чи тепла. Пристрої вводу використовуються для моніторингу стороннього обладнання (наприклад, положення засувок, спрацювання спринклерної системи), а пристрої виводу – для керування ним (увімкнення сирени, опускання ліфтів, закриття вогнезатримуючих клапанів). Документ гарантує, що ці критично важливі модулі працюватимуть надійно навіть у складних умовах експлуатації.

Основні положення ДСТУ EN 54-18

Для кого обов’язковий:

• Виробники протипожежного обладнання: для сертифікації продукції та нанесення маркування CE/національного знака відповідності.
• Проектувальники: для вибору сумісного та сертифікованого обладнання у проектах систем пожежної автоматики.
• Інсталятори: для перевірки відповідності встановлених модулів вимогам проекту та нормам.

Ключові технічні параметри випробувань:

• Температурний діапазон (робочий): стандарт вимагає стійкості до температур від -10°C (тест на холод) до +55°C (тест на сухе тепло).
• Вологість: вироби мають витримувати відносну вологість до 93% (±3%) при температурі +40°C протягом 21 доби (тест на вологе тепло, постійний режим).
• Вібрація: стійкість до синусоїдної вібрації в діапазоні 10–150 Гц з прискоренням до 10 м/с² (для тривалого впливу).
• Кількість зразків: для повного циклу випробувань виробник має надати 12 зразків (або 9, якщо один зразок використовується для кількох тестів ЕМС).

Основні вимоги (коротко):

1. Функціональність: Пристрій повинен коректно приймати та передавати сигнали в межах параметрів напруги живлення, зазначених виробником.
2. Контроль цілісності: Якщо пристрій знімний (від’єднується від бази), система має автоматично виявляти його відсутність (формувати сигнал несправності).
3. Стійкість до корозії: Пристрої повинні витримувати вплив діоксиду сірки (SO₂), що імітує забруднене промислове середовище.
4. Програмне забезпечення: Для пристроїв з мікроконтролерами є жорсткі вимоги до документації ПЗ, захисту від зависання (watchdog) та збереження даних в енергонезалежній пам’яті.
5. Маркування: Кожен пристрій має містити чітке маркування (номер стандарту, модель, виробник, клеми).

Що важливо пам’ятати:

• Маркування знімних частин: Для знімних пристроїв і голова, і база повинні мати власне маркування. Помилки в маркуванні бази є частим порушенням (деталізовано в Поправці №1).
• Інтегровані пристрої: Якщо функція вводу-виводу вбудована в інший пристрій (наприклад, сповіщувач), він все одно має відповідати вимогам цього стандарту в частині вводу-виводу.
• Винятки: Цей стандарт не поширюється на прилади приймально-контрольні пожежні (ППКП) та допоміжні панелі індикації.

Практичне застосування

Типові приклади використання

Пристрої вводу-виводу (модулі) застосовуються для інтеграції пожежної сигналізації з іншими інженерними системами будівлі:

• Модуль вводу (Input): Підключення датчиків положення протипожежних клапанів («Відкрито»/«Закрито»).
• Модуль вводу (Input): Контроль спрацювання реле потоку рідини (Flow switch) у спринклерній системі.
• Модуль виводу (Output): Подача сигналу на відключення системи вентиляції (HVAC) при тривозі.
• Модуль виводу (Output): Керування світлозвуковими оповіщувачами (сиренами), які живляться від зовнішнього джерела живлення.
• Модуль виводу (Output): Опускання протипожежних штор або розблокування системи контролю доступу (СКУД) для евакуації.

Особливості застосування на практиці

Важливо враховувати, що модулі вводу-виводу часто потребують зовнішнього живлення (наприклад, 12В або 24В) для керування силовими навантаженнями. Стандарт EN 54-18 перевіряє саме логічну частину та надійність передачі сигналу, але проектувальник повинен розрахувати споживання струму та падіння напруги в лінії живлення виконавчих пристроїв.

Приклад застосування ДСТУ EN 54-18:2009 на об’єкті

Уявімо ситуацію в кінотеатрі всередині ТРЦ. У залі встановлено адресну систему пожежної сигналізації. При спрацюванні димового сповіщувача сигнал йде на ППКП. Далі, згідно з алгоритмом, ППКП віддає команду на адресні пристрої виводу (що відповідають ДСТУ EN 54-18).

1. Один модуль розмикає ланцюг живлення кінопроектора та вмикає аварійне освітлення.
2. Другий модуль подає сигнал на систему оповіщення.
3. Третій модуль активує електромагніти для закриття протипожежних дверей, відсікаючи залу від інших приміщень.

У цей же час, пристрій вводу моніторить стан цих дверей і передає на пожежний пост підтвердження: «Двері успішно зачинено». Вся ця комунікація регламентується саме цим стандартом.

Пов’язані документи

У тексті ДСТУ EN 54-18 є нормативні посилання на інші стандарти, які є частиною єдиної системи:

• ДСТУ EN 54-1 – Вступна частина серії стандартів (терміни та визначення).
• ДСТУ EN 50130-4 – Електромагнітна сумісність. Вимоги до стійкості компонентів систем сигналізації.
• Серія EN 60068 (ДСТУ EN 60068) – Стандарти з випробувань на вплив зовнішніх факторів (холод, сухе тепло, вібрація, удар).
• ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» – основний будівельний норматив, який вимагає застосування сертифікованого обладнання, що відповідає серії EN 54.

Завантажити PDF