ДСТУ 9318:2025 Вогнегасники переносні водяні, водопінні та порошкові іскробезпечні для використання в середовищах з жорсткими умовами. Загальні технічні вимоги та методи випробування

Про що цей документ

ДСТУ 9318:2025 регулює технічні вимоги до спеціалізованих вогнегасників, призначених для використання в агресивних та небезпечних середовищах (так звані “жорсткі умови”). Документ вирішує критичну проблему безпеки: звичайні вогнегасники загальнопромислового виконання (виготовлені за ДСТУ EN 3-7) часто є непридатними або навіть небезпечними для використання у шахтах, хімічних виробництвах чи вибухонебезпечних зонах.

Стандарт встановлює жорсткі вимоги до іскробезпечності конструкції, корозійної стійкості та надійності спрацювання вогнегасників. Він гарантує, що використання вогнегасника в загазованій шахті не спричинить іскру, яка може призвести до вибуху, а корпус витримає агресивний вплив зовнішнього середовища.

Основні положення ДСТУ 9318:2025

Для кого обов’язковий:

• Гірничодобувна промисловість: підземні виробки, шахти (особливо вугільні).
• Хімічна промисловість: об’єкти з високою концентрацією агресивних речовин.
• Вибухонебезпечні об’єкти: зони, де можливе утворення вибухонебезпечних газових або пило-газових сумішей.
• Геотехнічні виробництва: для захисту машин та установок.

Ключові технічні параметри:

• Маса заряду: від 1 кг до 20 кг.
• Електробезпека: вогнегасники мають забезпечувати гасіння обладнання під напругою до 1140 В.
• Класи пожеж: призначені для класів А та В. Клас С маркується виробником додатково (тільки для порошкових).
• Випробувальна напруга: перевірка діелектричних властивостей проводиться при напрузі 40 кВ (відмінність від стандартних 35 кВ для EN 3-7).

Основні вимоги (коротко):

• Іскробезпечність: Усі матеріали корпусу та запірно-пускових пристроїв не повинні утворювати іскор при ударі (або мати спеціальне покриття).
• Вимога до порошкових вогнегасників: Для жорстких умов дозволені тільки моделі з газом-витискувачем у балоні. Закачні порошкові вогнегасники використовувати заборонено через ризик втрати герметичності та злежування порошку.
• Захист від корозії: Обов’язкова наявність внутрішнього полімерного покриття для водяних та водопінних вогнегасників, нанесеного методом термічного спікання.
• Антистатика: Матеріали (включно з рукавами та індикаторами тиску) повинні унеможливлювати накопичення електростатичного заряду.

Що важливо пам’ятати:

• У підземних виробках закачні порошкові вогнегасники можуть вибухнути або відмовити через злежування порошку від вібрацій та вологості. Тому ДСТУ 9318 вимагає використання балонних систем, де тиск створюється лише в момент запуску.
• Вогнегасники, що відповідають цьому стандарту, можуть використовуватися на звичайних об’єктах без обмежень, оскільки їхні характеристики перевищують загальнопромислові норми.

Практичне застосування

Типові приклади використання:

• Вугільні шахти: оснащення прохідницьких комбайнів, стрічкових конвеєрів та підземних електропідстанцій.
• Зернові елеватори: місця з високою концентрацією вибухонебезпечного пилу.
• Склади добрив та хімікатів: приміщення, де корозійна активність повітря швидко руйнує звичайні металеві корпуси.
• Нафтопереробні заводи: зони підвищеної вибухонебезпеки.

Особливості застосування на практиці:

При виборі вогнегасника за цим стандартом слід звертати увагу на тип вогнегасної речовини. Якщо використовується порошок на основі солей амонію, їх вміст має бути не менше 50% для забезпечення належної ефективності. Також важливо перевіряти маркування на відповідність саме ДСТУ 9318, а не лише загальному EN 3-7.

Приклад застосування ДСТУ 9318:2025: вугільна шахта

Уявімо ситуацію в підземній виробці вугільної шахти. Умови тут класифікуються як “жорсткі”: висока вологість, агресивний шахтний пил, ризик обвалів породи та наявність метану. Використання звичайного закачного вогнегасника тут небезпечне: якщо корпус пошкодиться від удару породою, він може розірватися, травмуючи гірників. Вогнегасник, виготовлений за ДСТУ 9318:2025, має конструкцію з окремим балоном для газу. Корпус знаходиться без тиску до моменту активації. Крім того, при ударі об металеві кріплення шахти його корпус не висіче іскру, що критично важливо для запобігання вибуху метану. Саме тому інспектори з охорони праці вимагатимуть на таких об’єктах наявність саме іскробезпечних моделей.

Пов’язані документи

ДСТУ 9318:2025 є частиною комплексної системи стандартів і містить посилання на:

• ДСТУ EN 3-7:2014 – базовий стандарт для переносних вогнегасників (цей документ його доповнює, але не замінює).
• ДСТУ 4297:2004 – регламентує технічне обслуговування вогнегасників.
• ДСТУ EN 2:2014 – класифікація пожеж (визначення класів А, B, C, D).
• ДСТУ EN 615:2017 – вимоги до вогнегасних порошків.
• ДСТУ EN 1568 (частини 3, 4) – вимоги до піноутворювачів.
• ГОСТ 12.1.018-93 – вимоги щодо електростатичної іскробезпеки.
• Технічний регламент посудин високого тиску (ПКМУ № 1025) – вимоги безпеки до балонів.

Усі пов’язані документи переглянути можна безпосередньо в повному тексті стандарту або знайти у відповідних розділах нашого сайту.

Завантажити PDF